Эзау Иван Яковлевич

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск

(12.07.1859, Гальбштадт (Молочанськ), Олександрівський повіт, Катеринославської губернії – 14.09.1940, Рідлі, Каліфорнія, США)


Народився у родині небагатого колониста-меноніта.
Початок 1870-х рр. – по Олександрівській менонітській стипендії був направлений для навчання у Катеринославську класичну гімназію (по іншим відомостям до Катеринославського реального училища).
1879 р. – завершив 6-й клас Катеринославського реального училища по основному відділенню.
1884 (1885) р. – закінчив навчання у Ризькому політехнічному інституті за спеціальністю інженер-механік.
По завершенні інституту, для отримання досвіду практичної роботи, влаштувався робітником на суднобудівельний завод у м. Севастополі, а згодом, також робітником, на нафтопромисли у м. Баку.
1887 р. – за протекцією брата Якова влаштувався інженером на завод фірми «Лепп та Вальман» у колонії Шенвізе.
1890 р. – переїхав до м. Катеринослава у якому заснував кампанію «І.Я. Езау та К°» з метою побудови у місті металообробного заводу.
С 1890 р. – член менонвтської громади м. Катеринослава.
1895 р. – спільно з Я.Я. Езау, Тевсом та Г. Гезе відкрив ливарний та механічний завод «І.Я. Езау та К°», який виробляв сільгоспмашини.
1896 р. – акції компаньйонів Езау було викуплено інженером О.М. Горяїновим, а невдовзі завод було продано Товариству Катеринославських (Донецьких) залізоробних та сталеливарних заводів.
1896 – 1902 рр. – займає посаду комерційного директора завода Товариства Катеринославських (Донецьких) залізоробних та сталеливарних заводів.
1898 р. – спільно з інженером Неймаєолм, розробив проєкт міської електричної залізниці.
1901 – 1905 и 1909 – 1917 рр. – обирається гласним Катеринославської міської думи.
1902 – 1905, 1909 – 1917 рр. – обирається членом Катеринославської міської управи.
1903 р. – нагороджений званням спадкового почесного громадянина.
1905 – 1909, 08.1918 – 11.1918 рр. – займає посаду Катеринославського міського голови. На цій посаді увів практику міських облігаційних позик та масового закладу міського майна. Отримані в такий спосіб кошти дозволили провести серйозну модернізацію міського господарства: створення міських комерційних підприємств, розширення мережі початкових та середніх навчальних закладів, побудова бруківок. Репутація Езау, як господарника та фінансиста було настільки високою, що він декілька разів отримував пропозиції прийняти участь у виборах міського голови у інших містах: Харків (1909), Баку (1913), Ялта (1914).
1909 р. – обраний представником від міста для участі у засіданнях Педагогічної ради 2-го міського реального училища.
1911 р. – обраний членом Піклувальної ради 2-ї міської жіночої гімназії на строк 1911 – 1914 рр.
1913 р. – обраний представником від міста для участі у засіданнях педагогічної ради 2-го міського реального училища на строк 1913 – 1917 рр.
На 1914 р. – займає посаду голови технічної комісії Катеринославської міської думи.
1914 р. – один з організаторів з’їзду промисловості і торгівлі у м. Одеса.
1914 – 1917 рр. – працює у організації Червоного Хреста Південного району театру бойових дій.
1915 – 1917 рр. – член виконавчої міської комісії для створення плану м. Катеринославу та член виконавчої міської комісії для постачання населення паливом.
11.1918 р. – на вимогу революційно налаштованих робітників вимушений був залишити пост міського голови. У німецькому військовому ешелоні, разом із родиною, виїхав до Берліну.
1922 р. – емігрував з Німеччини до США, де оселився у менонітському містечку Рідлі у штаті Каліфорнія.

1913 – 1914 рр. – як підприємець та інженер приймав участь у розробці проєкту інженера С.М. Чаєва по побудові електричної залізниці для обслуговування Південного узбережжя Криму. Проєкт було виконано у двох варіантах: Севастополь – Ялта та Бахчисарай – Ялта з тупиковими лініями на Сімеїз та Алушту.

У якості інженера, на прохання міського самоврядування, приймав участь у розробці кількох проєктів:
1901 р. – спільно з Й.М. Вноровським, І.Х. Міхіним, та В.Г. Стульгинським розробив схему проєкту нового міського водогону.
1912 – 1913 рр. – приймав участь у розробці Л.В. Юргевичем проєкту шлюзування Дніпровських порогів.
1914 р. – спільно з Є.П. Непокойчицьким розробив проєкт схеми проїздів під полотном Мерефа-Херсонської залізниці.

Нагороди:
орден св. Станіслава 3-го ступеню (1906), орден св. Анни 3-го ступеню (1911), нагрудний знак до 50-тиріччя земської реформи (1914), орден св. Володимира 3-го ступеня (1915).

Проживав у власному будинку по Козачій вулиці (1898 (?) – 1918 (?)); Катерининський проспект, будинок Кац (1911).

Дружина: Маргарита Яківна (с 26.08.1889)
Діти: Миколай, Марія, Павло, Катерина.

2012-07-23
Змінено: 2021-04-09
Підготовано: В.С. Старостін

Бібліографія:

Венгер Н.В. Меннонитское предпринимательство в условиях модернизации Юга России: между конгрегацией, кланом и российским обществом (1789 – 1920): монография. – Днепропетровск: Изд-во ДНУ, 2009.
Екатеринославские губернские ведомости. – 1898. – 8 сентября. - № 195.
Известия Екатеринославского городского общественного самоуправления. – 1909. – 1 июля. - № 13.
Исторический очерк Екатеринославского Реального училища за 25 лет его существования. 1875 – 1900. – Екатеринослав, 1901.
Лазебник В. Город и водопровод (к 140-летию первого городского водопровода и 100-летию Кайдакского водопровода) // Новый город. – 2009. - № 10 (49).
Лазебник В. Екатеринославский городской голова // Новый город. – 2008. - № 12 (39).
Приднепровский край. – 1914. – 20 декабря.
Русская правда. – 1914. – 28 февраля.
Чабан М.П. Езау Іван Якович (1859 – 1940) // Діячі державної влади та самоврядування Дніпропетровської області: історичні нариси: у 2 т. – Д., 2009. – Т.1.

Илюстрації:

Посилання:

Вноровский Иосиф Николаевич / Гезе Г. / Городской водопровод. 2-я сеть / Городской трамвай / Горяинов А.Н. / Дмитра Яворницького проспект, 43 / Днепропетровский комбайновый завод / Екатеринославская городская дума / Екатеринославская городская управа / Екатеринославская мужская гимназия / Екатеринославская 2-я городская женская гимназия / Екатеринославское 2-е реальное училище / Екатеринославское 1-е реальное училище / Красного Креста, Южного района театра военных действий, организация / Менонитский молитвенный дом / Мерефо-Херсонская железная дорога / Михин И.Х. / Неймайер / Непокойчицкий Евгений Павлович / Старокозача, 66 / Стульгинский Владислав Игнатьевич / Тевс / Шлюзування Дніпра (проєкти) / Эзау Екатерина Ивановна / Эзау Маргарита Яковлевна / Эзау Мария Ивановна / Эзау Николай Иванович / Эзау Павел Иванович / Эзау Яков (Якоб) Яковлевич / Юргевич Леонид Володимирович /