Дмитра Яворницького проспект, 97

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск


1900-ті рр. – ділянці надано поліційну адресу: Катерининський проспект, 133.
З 1914 р. – вказується під адресою: Катерининський (з 1923 р. – К. Маркса) проспект, 135.
Др.пол. 1940-х рр. – вказується під адресою: проспект К. Маркса, 137.
1962 р. – під час впорядкування адресації Проспекту адресу змінено на: К. Маркса (з 2016 р. – Д. Яворницького) проспект, 97.

1900 – 1917 рр. – земельна ділянка належить місту та перебуває в оренді у Товариства піклування за дітей. Орендний договір подовжується що три роки.
29.07.1917 р. – рішенням губернського виконавчого комітету ділянку та корпус передані у повне розпорядження Ради робітничих та селянських депутатів.
- знаходиться у віданні Управління державними театрами.

1900 р. – виділено земельну ділянку з території Технічного саду.

05.11.1900 р. – відкрито корпус гімнастичної зали для учнів середніх навчальних закладів міста. Залу також пристосували для проведення концертів та спектаклів. Архітектор невідомий. Проєкт та виконання залізобетонних конструкцій корпусу виконала фірма «Монікур та Еггерт». Корпус мав «базилікальне» рішення з підвищеним об’ємом у два світла для глядацької зали та сцени, до якого прилягали одноповерхові «нефи» проходів до лож. Вестибюльна група у центральній частині мала два поверхи (або один поверх з антресолями). Коробка сцени, можливо, дещо вивищувалася над глядацькою залою. Сама зала мала партер, бельетаж, ложи бенуару, та один ярус балкону. Корпус мав чотири фасади. Усі вони мали еклектичне оздоблення. За типологією корпус схожий на побудовані у цей же час Заводський клуб та Аудиторію народних читань у Кам’янському та театр у Павлограді.
1906 – 1907 рр. – за проєктом архітектора Ф.Ф. Булацеля виконано перебудову корпусу. Під час реконструкції глядацька зала отримала: партер, амфітеатр, ложи бенуару, перший ярус з ложами та балконом, другий яру балкону, гальорку. При кожному ярусі було створено окремі фойє (4 яруси вестибюльної групи). Бічні об’єми підвищено та вирішено у два світла (велика зала у першому рівні з антресолями для проходу до лож). Повністю перероблено сценічну частину із підвищенням просвіту сцени, побудовою великої сценічної коробки та двох сходових клітин і службових приміщень. Головний фасад отримав виразне вирішення у стилі модерн (потинькована із введенням металевих та ліпних деталей). Бічні фасади вирішено у цеглі з окремими елементами у стилі модерн.
1917 р. – театр перетворено на головну міську залу для проведення мітингів та зібрань.
11-19.03.1918 р. – в театрі проходять засідання ІІ Всеукраїнського з’їзду рад.
04.01.1927 р. – у зв’язку з прийняттям рішення щодо розміщення у будівлі трупи театру ім. Т.Г. Шевченка Окрвиконком дав розпорядження провести ремонтні роботи. Кошторис розробляється окружною інспектурою освіти.
22.07.1927 р. – Окрвиконком затвердив кошторис на ремонт корпусу у сумі 25 000 рублів. Ремонт носив косметичний характер. Було відремонтовано систему опалення та фойє. Роботи завершено наприкінці вересня.
1934 р. – театральна будівля цілком не задовольняла вимогам розміщеного у ньому Оперного театру. Для артистів існувало лише 4 гримерки. Для театральних цехів пристосовано верхі фойє.
05.1934 р. – архітектором О.В. Лінецьким розроблено проєкт реконструкції будівлі. Проєктом передбачено виконати реконструкцію головного фасаду, вестибюльної групи, перепланування та розширення сценичних приміщень, створення нових систем опалення та освітлення, нове оздоблення інтер’єрів. Роботи планувалося завершити до початку театрального сезону. Проєкт реалізовано частково. До початку сезону 1934 р. було виконано прибудову приміщень артистичних вбиралень та театральних майстерень. Прибудова П-подібна за планом, охоплювала сценічну коробку. Один з сараїв на території перебудований у два нових будинки з костюмерним та бутафорським цехами. Відремонтовано опалення та освітлення. По головному фасаду та оздобленню інтер’єрів виконано лише косметичний ремонт.
1940 – 1941 рр. – за проєктом архітектора О.Л. Красносельського виконано нову реконструкцію театру. Під час реконструкції повністю перероблено у стилі декоративізму головний фасад корпусу, прикрашений колонадою та скульптурами муз (скульптура виконана у 1936 р. для ПК Ілліча). Роботи з оздоблення бічних та заднього фасаду не виконувалися. В інтер’єрах виконано заміну комунікацій та косметичний ремонт. Вірогідно. Завершення робіт планувалося на осінь 1941 р. до початку театрального сезону.
08-09.1941 р. – будівля театру отримала пошкодження і повністю вигоріла під час боїв за місто.
1943 р. – будівля театру отримала додаткові пошкодження під час боїв за місто.
1946 – 1948 рр. – під час розробки проєкту відновлення забудови Проспекту внесено пропозицію знести руїни театру. Новий театральний корпус пропонувалося побудувати із зміщенням на 35 м. в глибину парк, що дало би можливість розширити проїжджу частину Проспекту. Ця пропозиція у подальшому детально не розроблялсь.
1951 р. – розпочато підготовчі роботи до відновлення театрального корпусу.
1951 р. – через відсутність у міської влади необхідних ресурсів для відновлення будівлі, прийнято рішення щодо його передачі міським будівельним організаціям для відновлення під ПК Будівельників.
1951 р. – під керівництвом архітектора М.Г. Клебанова розроблено проєкт відновлення будівлі. Проєктом передбачено відновити корпус в існуючих габаритах. При цьому передбачалося зменшення глибини глядацької зали, розширивши за її рахунок фойє та ліквідувати усі бічні проходи на яруси із створенням клубних кімнат. Головний фасад зберігав рішення реалізовані за проєктом О.Л. Красносельського. Бічні та задній фасади мали потинькувати та декорувати пілястрами.
10.07.1951 р. – архітектурною комісією при облвідділі у справах будівництва та архітектури розглянуто відкоригований проєкт відновлення клубної будівлі. Автори М.Г. Клебанов та І.Ю. Віленчік. Були підняті кілька питань по плануванню та озвучено вимогу щодо збільшення глядацької зали до 1 000 місць.
17.05.1952 р. – повторний розгляд архітектурною комісією проєкту клубу. Глядацьку залу вдалося збільшити лише до 800 місць. Створено бічні виходи з будівлі оздоблені на фасадах чотирьохколонними портиками. Виконано деякі інші перепланування. Пропозиції по оздобленню фасадів та інтер’єрів мали бути доопрацьовані та знову подані на розгляд архітектурної комісії.
1953 р. – навесні розпочато розчистку завалів та демонтаж слабких стін.
1954 р. – архітектором М.Г. Клебановим виконано нове коригування проєкту. До бічних фасадів запропоновано добудувати відкриті колонади (9 колон по лівому фасаду та 10 – по правому).
07.11.1956 р. – офіційно відкрито ПК Будівельників.
1957 р. – будівлю номіновано на державну премію України. Конкурсне журі оцінило об’єкт негативно. Найбільші претензії було висловлено відносно еклектичності в оздобленні інтер’єрів.
1979 р. – будівля внесена до переліку пам’яток архітектури республіканського значення із охоронним № 1069. 02.06.1999 р. – наказом Держбуду України № 128 будівлю затверджено у «Державному реєстрі національної культурної спадщини»

Адресна книга:

1900 р. – гімнастична зала Товариства піклування за дітей; Новий зимовий театр (Зимовий театр).
1907 р. – Новий зимовий театр.
1917 р. – Новий зимовий театр.
1924 р. – театр ім. тов. Луначарського.
1927 р. – театр ім. тов. Луначарського; 1-й державний театр української драми ім. Т.Г. Шевченка.
1931 р. – 1-й державний театр української драми ім. Т.Г. Шевченка; Дніпропетровський робочий оперний театр; театральне об’єднання.
1934 р – Дніпропетровський робочий оперний театр.
1936 р. – Театр опери та балету.
1937 р. – Театр опери та балету.
1939 р. – Дніпропетровський робочий оперний театр.
1956 р. – Будівельників ПК.
1957 р. – Будівельників ПК.
1958 р. – Будівельників ПК; Театр російської драми ім. М. Горького.
2016 р. – Театр драми та комедії.

2018-09-29
Підготовано: В. Старостін
Данну статтю підготовано за підтримки «Програми «Культурна столиця».

Бібліографія:

ХІІ Днепропетровская городская партийная конференция // Днепровская правда. – 1951. – 9 января.
Весь Екатеринослав на 1910 год. – Екатеринослав, 1909.
Весь Екатеринослав на 1913 год. – Екатеринослав, 1912.
Держархів Дніпропетровської області. – Фр.305. – Оп.1. – Спр.37.
Держархів Дніпропетровської області. – Фр.416. – Оп.2. – Спр.1061.
Держархів Дніпропетровської області. – Фр.4479. – Оп.1. – Спр.34.
Дерябин Ф.Н. Генеральный план реконструкции Днепропетровска // Днепровская правда. – 1947. – 24 апреля.
Дніпропетровськ будується // Зоря. – 1953. – 15 квітня.
Днепр Вечерний – 1976. – 14 мая.
Днепровская правда. – 1941. – 11 мая.
Днепровская правда. – 1951. – 10 апреля.
Днепровская правда. – 1953. – 12 мая.
Днепровская правда. – 1954. – 10 ноября.
Звезда. – 1927. – 18 сентября.
Зоря. – 1934. – 12 травня.
Зоря. – 1931. – 13 вересня.
Зоря. – 1952. – 26 жовтня.
Зоря. – 1954. – 4 травня.
Ігнатов О.Н. Архітектор О.Л. Красносельський. – К., 1966.
Літопис трудової слави // Зоря. – 1956. – 30 грудня.
Министерство строительства УССР. Приказ № 219 от 27 декабря 1957 года (отдельный оттиск).
МОПР. – 1926. - № 5. – С.13.
Народная жизнь. – 1917. – 1 августа.
Нюрін Р. Перед новим театральним сезоном // Зоря. – 1934. – 15 серпня.
Описание Днепровского завода Южно-русского Днепровского металлургического общества. Текст. – Каменское, 1908.
Ревский С.Б. Зодчие, инженеры, художники, участвовавшие в формировании Екатеринослава (конец XVIII – начало ХХ вв.) / Методическая разработка. – Д., 1981. Реконструкція приміщення опери // Зоря. – 1934. – 4 червня.
Самодрыга В.В., Стародубов А.Ф., Иванов С.С. Память истории (рукопись). – Ч.1. – Д., 1986.
Фабрики и заводы Екатеринославской губернии. Справочная книга на 1902 год. – Екатеринослав, 1902.
Южная заря. – 1912. – 15 января.

Ілюстрації:

Посилання:

2-й Всеукраинский съезд советов / Булацель Фёдор Фёдорович / Віленчик Ізраїль Юлійович / Государственных театров управление / Декоративизм / Дмитра Яворницького проспект / Днепровский академический украинский музыкально-драматический театр им. Тараса Шевченко / Днепропетровский рабочий оперный театр / Екатеринославский губернский совет рабочих, крестьянских и солдатских депутатов / Клебанов Матвей Григорьевич / Красносельский Александр Леонтьевич / Линецкий Александр Васильевич / Міський сад ім. Лазаря Глоби / Модерн / Моникур и Эггерт, компания / Новый Зимний театр / Общество попечения о детях / Проект восстановления Проспекта / Сергія Нігояна проспект, 47 / Строителей Дворец Культуры / Театр русской драмы им. М. Горького / Эклектика /