Кримський шлях — различия между версиями

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск
(Новая страница: «Category:городская уличная сеть Тракт начинался от Переволочанской переправы через Днеп…»)
 
(не показано 5 промежуточных версий этого же участника)
Строка 1: Строка 1:
[[Category:городская уличная сеть]]
+
[[Category:вулична мережа]]
  
Тракт начинался от Переволочанской переправы через Днепр (район с. Мишурин Рог, Верхнеднепровского района, Днепропетровской области), а в XVIII в. – от Крюкова посада (в составе г. Кременчуг). На юге тракт выходил к Кичкасской переправе через Днепр (г. Запорожье) и к Великому Лугу в районы размещения Сечей (Апостоловский, Никопольский и Томаковский районы, Днепропетрвоской области)
+
Під цією назвою відомі системи і більш ранній лівобережний прохід шляху, і більш пізній – правобережний, які об’єднувалися на лівобережжі при Микитинській переправі.
<br />Через территорию города проходил по двум направлениям, которые условно могут быть названы: Верхним и Нижним.
+
<br />Лівобережна гілка шляху в пізніший час вказується, як Брилів шлях.
<br />Верхний участок Крымского тракта ориентировочно проходил по водоразделу рек Днепр и Мокрая Сура в районе современной линии железной дороги, Криворізького шосе, Криворізької вулиці та Запорізького шосе.
+
<br />Правобережна гілка шляху починалася від Переволочанської переправи через р. Дніпро (район с. Мишурин Ріг, Дніпропетровської області), а у XVIII ст. – від Крюкова посаду (у складі м. Кременчуг) (через це Д. Яворницький називав його «Крюківським»). На півдні тракт виходив до Кичкаської переправи через р. Дніпро (м. Запоріжжя) та до Великого Лугу в районі розміщення Січей.
<br />Нижний участок Крымского тракта проходил вдоль берега Днепра через Таромское, Сухачёвку, Диевку, Новые Кайдаки, Половицу, Мандрыковку, Лоц-Каменку.
+
<br />Через територію міста тракт проходив по двом напрямам, які умовно можуть бути визначені як: Верхній та Нижній.
<br />Крымский тракт не относился к старым татарским, или чумацким дорогам.
+
<br />Верхня ділянка Кримського тракту орієнтовно проходила вододілом річок Дніпро та Мокра Сура в районі сучасної лінії залізниці, Криворізького шосе, Криворізької вулиці та Запорізького шосе.
 +
<br />Нижня ділянка Кримського тракту проходила вздовж узбережжя Дніпра через Таромське, Сухачівку, Діївку, Новий Кодак, Половицю, Мандриківку, Лоц-Кам’янку.
 +
<br />Кримський тракт не відносився до старих татарських, чи чумацьких шляхів (за визначенням Д. Яворницького).
  
Первые упоминания о существовании верхнего участка тракта относятся к 1630-м гг.
+
Перші згадки про існування верхньої ділянки тракту відносяться до 1630-х рр.
<br />Возникновение нижнего участка иногда связывают с правобережной линией «глуховской почты», созданной в 1730-е гг. для связи между Запорожьем и Украиной, станции которой располагались в Новом Кодаке, Пушкарёвке, Домоткани, Бородаевке, Днепровокаменке и далее до Крюкова. Однако, вероятнее, что от Нового Кодака «глуховская почта» выходила на верхний участок, который на территории современного Верхнеднепровского района проходит через те же населённые пункты. Нижний же участок тракта был сформирован в 1750 – 1760-е гг., во время интенсивного создания вдоль Днепра зимовников и слобод.
+
<br />Виникнення нижньої дільниці тракту інколи пов’язують із правобережною лінією «глухівської пошти», створеною у 1730-ті рр. для зв’язку Січі із столицею Гетьманщини. Її станції розташовувалися у Новому Кодаку, Пушкарівці, Домоткані, Бородаївці, Дніпровокам’янці і далі до Крюкова. Все ж вірогідніше, що від Нового Кодаку «глухівська пошта» виходила на верхню ділянку тракту, який проходить повз ті ж населені пункти. Нижню ж ділянку було сформовано у 1750 – 1760-х рр., під час інтенсивного створення вздовж Дніпра зимівників та слобід.
<br />В последней четверти XVIII в. нижний участок тракта, проходивший в пределах города, часто именовали «Большой дорогой».
+
<br />У останній чверті XVIII ст. нижню ділянку тракту, в межах м. Катеринославу, часто називали Великим шляхом («Большой дорогой»).
<br />С 1776 г., после превращения Нового Кодака в уездный город, начинается разделение тракта на два участка. На рубеже 1780 – 1790-х гг., когда часть нижнего участка была включена в планировочную структуру Екатеринослава, это разделение оформилось окончательно. В дальнейшем Крымский тракт существовал под двумя названиями: Верхнеднепровский почтовый тракт и Никопольская дорога.
+
<br />З 1776 р., після визначення Нового Кодака повітовим містом, розпочинається розділення тракту на дві дільниці. На межі 1780 – 1790-х рр., коли частина нижньої дільниці була включена у планувальну структуру м. Катеринослава, цей розділ оформився остаточно. В подальшому Кримський тракт існував під двома назвами: Верхньодніпровський поштовий тракт та Нікопольский шлях.
  
Подготовлено: В. Старостин
+
В межа міста сформувалася значна кількість з’єднувальних шляхів між верхньою та нижньою гілками, які були пов’язані із переправами через р. Дніпро та значними поселеннями вздовж нижньої гілки.
 +
Сер. XVIII ст. – утвердився шлях від Усть-Самарського перевозу через р. Дніпро до верхньої гілки шляху.
  
==Библиография:==
+
Підготовано: В. Старостін
 +
 
 +
==Бібліографія:==
 
Военно-топографо-статистическое описание Екатеринославской губернии. 1821 г // Джерела з історії Південної України. Т. 10. Описи Степової України останьої чверті XVIII – початку ХІХ століття. – Запоріжжя, 2009.
 
Военно-топографо-статистическое описание Екатеринославской губернии. 1821 г // Джерела з історії Південної України. Т. 10. Описи Степової України останьої чверті XVIII – початку ХІХ століття. – Запоріжжя, 2009.
 
<br />Лащенко Х. До історичної географії Запорожжя часів Нової Січі: шляхи, броди і переправи як елементи єдиної системи сполучень // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII – XIX століть. Вип.3. – Запоріжжя, 1998.
 
<br />Лащенко Х. До історичної географії Запорожжя часів Нової Січі: шляхи, броди і переправи як елементи єдиної системи сполучень // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII – XIX століть. Вип.3. – Запоріжжя, 1998.
Строка 20: Строка 25:
 
<br />Яворницький Д.І. Вольності запорозьких козаків. Твори у 20 томах. Т. 2. – Запоріжжя, 2005.
 
<br />Яворницький Д.І. Вольності запорозьких козаків. Твори у 20 томах. Т. 2. – Запоріжжя, 2005.
  
===Ссылки:===
+
===Посилання:===
[[Большая дорога]] /  
+
[[Бакинська вулиця]] /
[[Верхнеднепровский почтовый тракт]] /
+
[[Близнюківський узвіз]] /
 +
[[Брилів шлях]] /
 +
[[Великий шлях]] /
 +
[[Верхньодніпровський поштовий тракт]] /
 +
[[Воздвиженський узвіз]] /
 +
[[Діївка, село]] /
 +
[[Дмитра Яворницького проспект]] /
 +
[[Дніпро, ріка]] /
 +
[[Запорізьке шосе]] /
 +
[[Криворізька вулиця]] /
 +
[[Лоц-Кам’янка, село]] /
 +
[[Мандрыковка, предместье (деревня)]] /
 +
[[Нижний, посёлок]] /
 +
[[Нікопольський шлях]] /
 +
[[Новый Кодак, город]] /
 +
[[Половиця, слобода]] /
 +
[[Сухачівка, село]] /
 +
[[Таромське, село]] /
 +
[[Усть-Самарський перевіз]] /

Версия 22:20, 29 апреля 2023


Під цією назвою відомі системи і більш ранній лівобережний прохід шляху, і більш пізній – правобережний, які об’єднувалися на лівобережжі при Микитинській переправі.
Лівобережна гілка шляху в пізніший час вказується, як Брилів шлях.
Правобережна гілка шляху починалася від Переволочанської переправи через р. Дніпро (район с. Мишурин Ріг, Дніпропетровської області), а у XVIII ст. – від Крюкова посаду (у складі м. Кременчуг) (через це Д. Яворницький називав його «Крюківським»). На півдні тракт виходив до Кичкаської переправи через р. Дніпро (м. Запоріжжя) та до Великого Лугу в районі розміщення Січей.
Через територію міста тракт проходив по двом напрямам, які умовно можуть бути визначені як: Верхній та Нижній.
Верхня ділянка Кримського тракту орієнтовно проходила вододілом річок Дніпро та Мокра Сура в районі сучасної лінії залізниці, Криворізького шосе, Криворізької вулиці та Запорізького шосе.
Нижня ділянка Кримського тракту проходила вздовж узбережжя Дніпра через Таромське, Сухачівку, Діївку, Новий Кодак, Половицю, Мандриківку, Лоц-Кам’янку.
Кримський тракт не відносився до старих татарських, чи чумацьких шляхів (за визначенням Д. Яворницького).

Перші згадки про існування верхньої ділянки тракту відносяться до 1630-х рр.
Виникнення нижньої дільниці тракту інколи пов’язують із правобережною лінією «глухівської пошти», створеною у 1730-ті рр. для зв’язку Січі із столицею Гетьманщини. Її станції розташовувалися у Новому Кодаку, Пушкарівці, Домоткані, Бородаївці, Дніпровокам’янці і далі до Крюкова. Все ж вірогідніше, що від Нового Кодаку «глухівська пошта» виходила на верхню ділянку тракту, який проходить повз ті ж населені пункти. Нижню ж ділянку було сформовано у 1750 – 1760-х рр., під час інтенсивного створення вздовж Дніпра зимівників та слобід.
У останній чверті XVIII ст. нижню ділянку тракту, в межах м. Катеринославу, часто називали Великим шляхом («Большой дорогой»).
З 1776 р., після визначення Нового Кодака повітовим містом, розпочинається розділення тракту на дві дільниці. На межі 1780 – 1790-х рр., коли частина нижньої дільниці була включена у планувальну структуру м. Катеринослава, цей розділ оформився остаточно. В подальшому Кримський тракт існував під двома назвами: Верхньодніпровський поштовий тракт та Нікопольский шлях.

В межа міста сформувалася значна кількість з’єднувальних шляхів між верхньою та нижньою гілками, які були пов’язані із переправами через р. Дніпро та значними поселеннями вздовж нижньої гілки. Сер. XVIII ст. – утвердився шлях від Усть-Самарського перевозу через р. Дніпро до верхньої гілки шляху.

Підготовано: В. Старостін

Бібліографія:

Военно-топографо-статистическое описание Екатеринославской губернии. 1821 г // Джерела з історії Південної України. Т. 10. Описи Степової України останьої чверті XVIII – початку ХІХ століття. – Запоріжжя, 2009.
Лащенко Х. До історичної географії Запорожжя часів Нової Січі: шляхи, броди і переправи як елементи єдиної системи сполучень // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII – XIX століть. Вип.3. – Запоріжжя, 1998.
Репан О., Старостін В., Харлан О. Палімпсест. Коріння міста: поселення XVII – XVIII ст. в історії Дніпропетровська. – К., 2008.
Яворницький Д.І. Вольності запорозьких козаків. Твори у 20 томах. Т. 2. – Запоріжжя, 2005.

Посилання:

Бакинська вулиця / Близнюківський узвіз / Брилів шлях / Великий шлях / Верхньодніпровський поштовий тракт / Воздвиженський узвіз / Діївка, село / Дмитра Яворницького проспект / Дніпро, ріка / Запорізьке шосе / Криворізька вулиця / Лоц-Кам’янка, село / Мандрыковка, предместье (деревня) / Нижний, посёлок / Нікопольський шлях / Новый Кодак, город / Половиця, слобода / Сухачівка, село / Таромське, село / Усть-Самарський перевіз /