Кримський шлях — различия между версиями
TFDE (обсуждение | вклад) (Новая страница: «Category:городская уличная сеть Тракт начинался от Переволочанской переправы через Днеп…») |
TFDE (обсуждение | вклад) |
||
(не показано 5 промежуточных версий этого же участника) | |||
Строка 1: | Строка 1: | ||
− | [[Category: | + | [[Category:вулична мережа]] |
− | + | Під цією назвою відомі системи і більш ранній лівобережний прохід шляху, і більш пізній – правобережний, які об’єднувалися на лівобережжі при Микитинській переправі. | |
− | <br />Через | + | <br />Лівобережна гілка шляху в пізніший час вказується, як Брилів шлях. |
− | <br /> | + | <br />Правобережна гілка шляху починалася від Переволочанської переправи через р. Дніпро (район с. Мишурин Ріг, Дніпропетровської області), а у XVIII ст. – від Крюкова посаду (у складі м. Кременчуг) (через це Д. Яворницький називав його «Крюківським»). На півдні тракт виходив до Кичкаської переправи через р. Дніпро (м. Запоріжжя) та до Великого Лугу в районі розміщення Січей. |
− | <br /> | + | <br />Через територію міста тракт проходив по двом напрямам, які умовно можуть бути визначені як: Верхній та Нижній. |
− | <br /> | + | <br />Верхня ділянка Кримського тракту орієнтовно проходила вододілом річок Дніпро та Мокра Сура в районі сучасної лінії залізниці, Криворізького шосе, Криворізької вулиці та Запорізького шосе. |
+ | <br />Нижня ділянка Кримського тракту проходила вздовж узбережжя Дніпра через Таромське, Сухачівку, Діївку, Новий Кодак, Половицю, Мандриківку, Лоц-Кам’янку. | ||
+ | <br />Кримський тракт не відносився до старих татарських, чи чумацьких шляхів (за визначенням Д. Яворницького). | ||
− | + | Перші згадки про існування верхньої ділянки тракту відносяться до 1630-х рр. | |
− | <br /> | + | <br />Виникнення нижньої дільниці тракту інколи пов’язують із правобережною лінією «глухівської пошти», створеною у 1730-ті рр. для зв’язку Січі із столицею Гетьманщини. Її станції розташовувалися у Новому Кодаку, Пушкарівці, Домоткані, Бородаївці, Дніпровокам’янці і далі до Крюкова. Все ж вірогідніше, що від Нового Кодаку «глухівська пошта» виходила на верхню ділянку тракту, який проходить повз ті ж населені пункти. Нижню ж ділянку було сформовано у 1750 – 1760-х рр., під час інтенсивного створення вздовж Дніпра зимівників та слобід. |
− | <br /> | + | <br />У останній чверті XVIII ст. нижню ділянку тракту, в межах м. Катеринославу, часто називали Великим шляхом («Большой дорогой»). |
− | <br /> | + | <br />З 1776 р., після визначення Нового Кодака повітовим містом, розпочинається розділення тракту на дві дільниці. На межі 1780 – 1790-х рр., коли частина нижньої дільниці була включена у планувальну структуру м. Катеринослава, цей розділ оформився остаточно. В подальшому Кримський тракт існував під двома назвами: Верхньодніпровський поштовий тракт та Нікопольский шлях. |
− | + | В межа міста сформувалася значна кількість з’єднувальних шляхів між верхньою та нижньою гілками, які були пов’язані із переправами через р. Дніпро та значними поселеннями вздовж нижньої гілки. | |
+ | Сер. XVIII ст. – утвердився шлях від Усть-Самарського перевозу через р. Дніпро до верхньої гілки шляху. | ||
− | == | + | Підготовано: В. Старостін |
+ | |||
+ | ==Бібліографія:== | ||
Военно-топографо-статистическое описание Екатеринославской губернии. 1821 г // Джерела з історії Південної України. Т. 10. Описи Степової України останьої чверті XVIII – початку ХІХ століття. – Запоріжжя, 2009. | Военно-топографо-статистическое описание Екатеринославской губернии. 1821 г // Джерела з історії Південної України. Т. 10. Описи Степової України останьої чверті XVIII – початку ХІХ століття. – Запоріжжя, 2009. | ||
<br />Лащенко Х. До історичної географії Запорожжя часів Нової Січі: шляхи, броди і переправи як елементи єдиної системи сполучень // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII – XIX століть. Вип.3. – Запоріжжя, 1998. | <br />Лащенко Х. До історичної географії Запорожжя часів Нової Січі: шляхи, броди і переправи як елементи єдиної системи сполучень // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII – XIX століть. Вип.3. – Запоріжжя, 1998. | ||
Строка 20: | Строка 25: | ||
<br />Яворницький Д.І. Вольності запорозьких козаків. Твори у 20 томах. Т. 2. – Запоріжжя, 2005. | <br />Яворницький Д.І. Вольності запорозьких козаків. Твори у 20 томах. Т. 2. – Запоріжжя, 2005. | ||
− | === | + | ===Посилання:=== |
− | [[ | + | [[Бакинська вулиця]] / |
− | [[ | + | [[Близнюківський узвіз]] / |
+ | [[Брилів шлях]] / | ||
+ | [[Великий шлях]] / | ||
+ | [[Верхньодніпровський поштовий тракт]] / | ||
+ | [[Воздвиженський узвіз]] / | ||
+ | [[Діївка, село]] / | ||
+ | [[Дмитра Яворницького проспект]] / | ||
+ | [[Дніпро, ріка]] / | ||
+ | [[Запорізьке шосе]] / | ||
+ | [[Криворізька вулиця]] / | ||
+ | [[Лоц-Кам’янка, село]] / | ||
+ | [[Мандрыковка, предместье (деревня)]] / | ||
+ | [[Нижний, посёлок]] / | ||
+ | [[Нікопольський шлях]] / | ||
+ | [[Новый Кодак, город]] / | ||
+ | [[Половиця, слобода]] / | ||
+ | [[Сухачівка, село]] / | ||
+ | [[Таромське, село]] / | ||
+ | [[Усть-Самарський перевіз]] / |
Версия 22:20, 29 апреля 2023
Під цією назвою відомі системи і більш ранній лівобережний прохід шляху, і більш пізній – правобережний, які об’єднувалися на лівобережжі при Микитинській переправі.
Лівобережна гілка шляху в пізніший час вказується, як Брилів шлях.
Правобережна гілка шляху починалася від Переволочанської переправи через р. Дніпро (район с. Мишурин Ріг, Дніпропетровської області), а у XVIII ст. – від Крюкова посаду (у складі м. Кременчуг) (через це Д. Яворницький називав його «Крюківським»). На півдні тракт виходив до Кичкаської переправи через р. Дніпро (м. Запоріжжя) та до Великого Лугу в районі розміщення Січей.
Через територію міста тракт проходив по двом напрямам, які умовно можуть бути визначені як: Верхній та Нижній.
Верхня ділянка Кримського тракту орієнтовно проходила вододілом річок Дніпро та Мокра Сура в районі сучасної лінії залізниці, Криворізького шосе, Криворізької вулиці та Запорізького шосе.
Нижня ділянка Кримського тракту проходила вздовж узбережжя Дніпра через Таромське, Сухачівку, Діївку, Новий Кодак, Половицю, Мандриківку, Лоц-Кам’янку.
Кримський тракт не відносився до старих татарських, чи чумацьких шляхів (за визначенням Д. Яворницького).
Перші згадки про існування верхньої ділянки тракту відносяться до 1630-х рр.
Виникнення нижньої дільниці тракту інколи пов’язують із правобережною лінією «глухівської пошти», створеною у 1730-ті рр. для зв’язку Січі із столицею Гетьманщини. Її станції розташовувалися у Новому Кодаку, Пушкарівці, Домоткані, Бородаївці, Дніпровокам’янці і далі до Крюкова. Все ж вірогідніше, що від Нового Кодаку «глухівська пошта» виходила на верхню ділянку тракту, який проходить повз ті ж населені пункти. Нижню ж ділянку було сформовано у 1750 – 1760-х рр., під час інтенсивного створення вздовж Дніпра зимівників та слобід.
У останній чверті XVIII ст. нижню ділянку тракту, в межах м. Катеринославу, часто називали Великим шляхом («Большой дорогой»).
З 1776 р., після визначення Нового Кодака повітовим містом, розпочинається розділення тракту на дві дільниці. На межі 1780 – 1790-х рр., коли частина нижньої дільниці була включена у планувальну структуру м. Катеринослава, цей розділ оформився остаточно. В подальшому Кримський тракт існував під двома назвами: Верхньодніпровський поштовий тракт та Нікопольский шлях.
В межа міста сформувалася значна кількість з’єднувальних шляхів між верхньою та нижньою гілками, які були пов’язані із переправами через р. Дніпро та значними поселеннями вздовж нижньої гілки. Сер. XVIII ст. – утвердився шлях від Усть-Самарського перевозу через р. Дніпро до верхньої гілки шляху.
Підготовано: В. Старостін
Бібліографія:
Военно-топографо-статистическое описание Екатеринославской губернии. 1821 г // Джерела з історії Південної України. Т. 10. Описи Степової України останьої чверті XVIII – початку ХІХ століття. – Запоріжжя, 2009.
Лащенко Х. До історичної географії Запорожжя часів Нової Січі: шляхи, броди і переправи як елементи єдиної системи сполучень // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII – XIX століть. Вип.3. – Запоріжжя, 1998.
Репан О., Старостін В., Харлан О. Палімпсест. Коріння міста: поселення XVII – XVIII ст. в історії Дніпропетровська. – К., 2008.
Яворницький Д.І. Вольності запорозьких козаків. Твори у 20 томах. Т. 2. – Запоріжжя, 2005.
Посилання:
Бакинська вулиця / Близнюківський узвіз / Брилів шлях / Великий шлях / Верхньодніпровський поштовий тракт / Воздвиженський узвіз / Діївка, село / Дмитра Яворницького проспект / Дніпро, ріка / Запорізьке шосе / Криворізька вулиця / Лоц-Кам’янка, село / Мандрыковка, предместье (деревня) / Нижний, посёлок / Нікопольський шлях / Новый Кодак, город / Половиця, слобода / Сухачівка, село / Таромське, село / Усть-Самарський перевіз /