Кирпичный стиль

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск


Специфічний архітектурний напрям, заснований на заміні тинькування та ліпного декору більш раціональним цегляним декором. Також згадується під назвою «раціоналізм». При зведенні будівлі поверхня кладки залишалася оголеною і могла додатково облицьовуватись високоякісною цеглою. Використання поліхромної цегли, кахлів, природного та штучного каменю збагачувало художні можливості стилю. Досить часто цегляна кладка доповнювалася тинькованими та ліпними вставками. На початку ХХ ст. у будівлях стилю модерн часто використовувалося суцільне тинькування фасадів будівель із розшивкою під цеглу, створюючи імітацію вже звичних стильових характеристик. Раціональні форми, тісно пов’язані із властивостями матеріалів, визначали характер будівель цегляного стилю. Цегляний стиль використовувався у найрізноманітніших «модифікаціях» (готичній, романській, руській, ренесансній, еклектиці, модерні тощо), у будівлях масового та утилітарного призначення: у рядовій житловій забудові, промислових будівлях, у залізничних станціях та спорудах, навчальних та лікарняних установ. Принципово «цегляний стиль» являв собою раціоналізацію еклектики для масового та утилітарного будівництва.
Привабливість «цегляного стилю» для масової забудови полягала не лише зменшеній вартості, але й в зменшенні накладних видатків на експлуатацію. Будівлі більш тривалий час зберігали пристойний вигляд і не потребували регулярних ремонтів тиньку та фарбуванні фасадів.
Переконаним апологетом «цегляного стилю» був І.С. Кітнер, який вважав використання цегляного декору (“без прилепов та розфарбування”) для стен з того ж матеріалу прикладом правдивої, органічної архітектури.
Демонструючи практично необмежені можливості фігурної цегли для створення найбільш складних декоративних форм, «цегляний стиль», разом з тим вимагав високого рівня будівельного мистецтв та якісних матеріалів.
У м. Катеринославі «цегляний стиль» було вперше введено архітектором І.О. Кліменком у 1879 р. У 1880 – 1910-х рр. він став найбільш масово використовуваним напрямом у забудові міста. Головним фактором, який визначав його масове використання, була економічність. Особливо це помітно при побудові державних, міських та земських об’єктів. Так у 1900 р., в умовах архітектурного конкурсу на проєкт міського театру, було спеціально визначено, що фасади будівлі мають бути виконані лише із цегли.
Серед архітекторів, що надавали перевагу роботі у цьому напрямі найбільш значний слід належить: Ф.А. Гагену (др. пол. 1880 – ноч. 1890-х рр.).
У межах «цегляного стилю» було сформовано раціональну течію, реалізовано усі течії еклектичного методу. У архітектурі прибуткових будинків визначається навіть «катеринославський варіант цегляного стилю». Помітний слід залишив він у рамках стилю модерн.
Цегляний стиль продовжив існування і в радянський час. Раціональна течія досить широко використовувалася у 1920-х рр. при побудові виробничих та громадських будівель. У індивідуальному житловому будівництві технологічні та декоративні рішення вироблені у класичному «цегляному стилі» широко використовувалися до початку 1960-х рр. Частково ці прийоми відновлюються і використовуються з 1980-х рр.
Вимоги економічності зумовили широке використання цегли у якості оздоблюваного матеріалу фасадів до кінця ХХ ст. у інших стилістичних напрямах. Але технологічні зміни у будівництві зумовлюють лише опосередкований зв’язок цих практик із класичним «цегляним стилем».

Підготовано: В. Старостін

Бібліографія:

Ревский С.Б. Историко-архитектурное развитие г. Днепропетровска и основные принципы выделения зон охраны. Автореферат диссертации. – М., 1983.
Юсупов Э.С. Словарь терминов архитектуры. – С-Пб., 1994.

Посилання:

Айнгорна Я.А. будинок / Андрія Фабра, 7 / Андрія Фабра, 8 / Андрія Фабра, 10 / Андрія Фабра, 12 / Виконкомівська, 11 / Вюрглера Е. будинок / Гаген Фердинанд Августович / Джигит М.С. дом / Дмитра Яворницького проспект, 42 / Дмитра Яворницького проспект, 88А / Дмитра Яворницького проспект, 101 / Дмитра Яворницького проспект, 101А / Дмитра Яворницького проспект, 104 / Долгової М. будинок / Екатеринославский вариант кирпичного стиля / Європейська, 9 / Європейська, 18 (адреса не існує) / Катеринославського благодійного товариства будинок / Китнер Иероним Севастьянович / Клименко Иван Александрович / Короленка, 8 / Коцюбинського, 7 / Лесі Українки проспект, 32 / Мавританский стиль / Міський театр / Модерн / Надії Алексєєнко, 100 / Павла Нірінберга, 9 (адреса не існує) / Старокозача, 14 / Старокозача, 48 / Старокозача, 53 / Старокозача, 55 / Старокозача, 64 / Тіссен будинок / Троїцька, 8 / Харківська, 1 / Эклектика /