Зарайский Матвей Иосифович

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск

(23.03.1919, м. Ромни - ?)

1937 – 1941 рр. – проходить курс навчання на архітектурному факультеті Ленінградського інженерно-будівельного інституту. Закінчив 4 курси.
08.1941 р. – мобілізований у діючу армію у м. Харків. Направлений у Чугуївські табори у запасний артилерійський полк. Невдовзі переведений на курси військових перекладачів.
06.1942 р. – закінчив курси військових перекладачів при Військовому інституті іноземних мов Червоної армії. Залишений при інституті до особливого розпорядження.
08.1942 р. – переведений у відділ пропаганди серед військ противника ДПУ Червоної армії. Отримав призначення інструктору з пропаганди серед військ противника політвідділу 2-ї танкової армії.
1943 р. – переведений у 16-ту Повітряну армію на посаду перекладача розвідвідділу штабу армії.
06.1944 р. – вступив у члени КПРС.
11.1945 р. – демобілізований.
11.1945 – 07.1948 рр. – проходив навчання на архітектурному факультеті Київського інженерно-будівельного інституту, який закінчив по спеціальності архітектор.
06.1946 – 07.1948 рр. – майстер (десятник) на будівництві урядових будинків у м. Києві.
08.1948 – 08.1963 рр. – архітектор, займає посаду старшого архітектора ДПІ Дніпродіпротранс.
1957 р. – вступив у члени Союзу архітекторів України.
1958 – 1973 рр. – за сумісництвом займає посаду консультанта кафедри архітектурного проєктування, лектор з історії мистецтва та архітектури Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту.
08.1963 – 08.1975 рр. – займає посаду начальника архітектурно-будівельного відділу ДПІ Дніпроцивільпроєкт.
08.1975 – 1982 рр. – займає посаду головного архітектора будівельного відділу ДПІ Дніпродіпротранс.
1982 р. – вийшов на пенсію.
1997 р. – емігрував до Ізраїлю.

1949 р. – виконав проєкт школи на 880 учнів у м. Ашхабаді (Туркменістан). Реалізований у 1951 р.
1950 р. – виконав проєкт будинку відділення залізниці у м. Ашхабад (Туркменістан). Реалізовано у 1952 р.
1950 р. – у складі авторського колективу виконав проєкт архітектурного рішення підпорної стіни на привокзальній площі у м. Астрахань (РФ). Реалізовано у 1952 р.
1951 р. – виконав проєкт корпусу вокзалу станції «Січ» на о. Хортиця у м. Запоріжжя. Реалізований у 1952 р.
1952 р. – виконав проєкт будівлі вокзалу ст. «Владиславівка». Реалізований у 1954 р.
1953 р. – у співавторстві виконав проєкт будівлі вокзалу станції «Мелітополь». Реалізований у 1954 р.
1954 р. – виконав проєкт будівлі станції вокзалу «Феодосія». Реалізований у 1956 р.
1954 р. – прийняв участь у відкритому конкурсі на проєкт тріумфальної брами у м. Києві на честь «300-річчя возз’єднання України з Росією». Проєкт отримав почесну грамоту Спілки архітекторів України.
1975 – 1981 рр. – автор розділу проєкту розміщення житлово-цивільного будівництва при спорудженні других колій лінії Братськ – Лена (Західний підхід БАМу).


- виконав проєкт будинку гуртожитку Техшколи Головзалізницебуду МШС.
1951 р. – виконав проєкт нового крила будівлі управління Сталінської залізниці (просп. Д. Яворницького, 108).
1952 р. – виконав проєкт житлового будинку по вул. Вокзальній, 6.
- виконав проєкт житлового будинку з пунктом лінійного обслуговування пасажирів по Старомостовій площі, 1.
1968 р. – головний архітектор проєкту комплексу житлових будинків по вул. Полігонній.
- головний архітектор проєкту комплексу житлових будинків по вул. Паторжинського.
1971 р. – головний архітектор проєкту забудови ж/м Червоний Камінь та Покровський.
1972 р. – головний архітектор проєкту Центрального будинку побуту по вулиці Короленка, 3.

Нагороди: орден Червоної Зірки; медалі: За бойові заслуги, За звільнення Варшави, За взяття Берліну, За Перемогу над Німеччиної, 50 років Військових сил СРСР, За доблесну праці до 100-річчя з дня народження В.І. Леніна, 20 років Перемоги. Грамоти Держбуду УРСР та Правління Союзу архітекторів України: за якісне проєктування житлових будинків ж/м Червоний Камінь (1973) та за творчу розробку індивідуального проєкту Будинку Побуту (1976).

Дружина: Ліля Мойсеївна
Діти: Віктор, Світлана.

Проживає: вулиця Пісаржевського, 22 (1953); вулиця Паторжинського, 3 (1973 (?) – 1997 гг.).

2013-10-04
: В. Старостін

Бібліографія:

Діючий архів ДОНСАУ. Особистий листок члена Союзу архітекторів Зарайського Матвія Йосиповича
Днепропетровск. Архитекторы / Н.П. Андрущенко, М.Э. Кавун, Н.А. Лопатюк, и др.; Под общ. ред. Н.Н. Кондель-Перминовой. – К.: Издательский дом А+С, 2006.

Посилання:

Бавелова Светлана Матвеевна / Вокзальна, 6 / Дмитра Яворницького проспект, 108 / Днепропетровская областная организация Национального союза архитекторов Украины / Днепрогипрошахт, проектный институт / Днепрогражданпроект, проектный институт / Днепрогражданпроект Зарайская Лиля Моисеевна / Зарайский Виктор Матвеевич / Короленка, 3 / Олеся Гончара, 9 / Паторжинського, 3 / Паторжинського, 5 / Писаржевського, 2 / Писаржевського, 22 / Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры / Полігонна, 18А / Полігонна, 18Б / Полігонна, 18В / Полігонна, 18Г / Покровський, жилмасив / Старомостова площа, 1 / Техшколы Главжелдорстроя МПС общежитие / Червоний Камінь, житловий масив /