Днепропетровский национальный исторический музей им. Д.И. Яворницкого — различия между версиями

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск
Строка 136: Строка 136:
 
[[Олександра Поля проспект, 2]] /  
 
[[Олександра Поля проспект, 2]] /  
 
[[Поль А.Н. частный историко-археологический музей]] /  
 
[[Поль А.Н. частный историко-археологический музей]] /  
[[Поль Александр Николаевич]] /  
+
[[Поль Олександр Миколайович]] /  
 
[[Поль Ольга Семёновна]] /  
 
[[Поль Ольга Семёновна]] /  
 
[[Потёмкинский дворец]] /  
 
[[Потёмкинский дворец]] /  

Версия 11:24, 1 октября 2022


19.03. (30.03. ст.ст.) 1849 р. – у м. Катеринославі за ініціативою Я.Д. Грахова та за підтримки губернатора А.Я. Фабра відкрито Громадський Катеринославський музеум старожитностей. Колекції та експозиція музею було розміщено у приміщенні Катеринославського губернського дворянського зібрання (Потьомкінський палац).
1852 р. – місцевий поміщик А.М. Міклашевський передав до музею зразки давньої кераміки, 8 предметів одягу, прикрашеного золотими нашивками та інші прелмети, виявлені внаслідок розкопок курганів у його маєтках. На цей рік зібрання музею складалося з колекцій: мінералів, єгипетських старожитностей, зброї, нумізматики (монети давньогрецькі, давньоримські, європейські нового часу), археологічних знахідок.
03.1855 р. – у зв’язку із тим, що Потьомкінський палац було зайнято під розміщення військового шпиталю колекції музею переміщені до Катеринославської чоловічої гімназії. В цьому ж році до музею було передано експонати Керченського музею старожитностей, врятовані під час пожежі, що знищила будинок в якому їх розмістили на час евакуації до м. Катеринославу.
02.1858 р. – Музейне зібрання складається з колекцій: нумізматичної, єгипетських старожитностей (придбана за 80 рублів), керченської античної, археологічної Катеринославської губернії, повного зібрання мінералів Північного Причорномор’я, палеонтологічної. За повідомленням Я.Д. Грахова з часу заснування музею на його діяльність були пожертвувані 270 рублів при видатках у 283 рублі 13 копійок. Різницю було покрито особисто Я.Д. Граховим. На думку Я.Д. Грахова музей не мав жодної можливості існувати як самостійна установа і його колекції необхідно було цілком передати Катеринославській чоловічій гімназії.
С 1860 р. – колекції Громадського музею зберігаються у складі кабінетних колекцій Катеринославської чоловічої гімназії.
1886 р. – газета «Степь» друкує пропозицію щодо відновлення та план губернського природничо-історичного музею.
12.1887 р. – відкривається приватний історико-археологічний музей О.М. Поль.
1889 р. – музей О.М. Поль зачинено у зв’язку з його складним фінансовим станом.
08.1890 р. – під час поховання О.М. Поля було висловлено пропозицію про створення у м. Катеринославі музею його імені.
26.10.1900 р. – Бахмутське повітове земство звернулося до Катеринославського губернського земського зібрання з пропозицією увічнити пам’ять О.М. Поля і створити музей. Ця пропозиція була підтримана губернатором Ф.Е. Келлером.
07.12.1900 р. – губернським земським зібранням затверджено рішення щодо виділення 5 000 рублів на створення музею ім. О.М. Поля при Катеринославському вищому гірничому училищі.
05.1901 р. – під час заснування Катеринославського наукового товариства одним з його завдань визначено створення у м. Катеринославі природно-історичного та археологічного музею.
11.12.1901 р. – у засіданні Катеринославського губернського земського зібрання прийнято рішення щодо відкриття музею при Катеринославському науковому товаристві та відміні постанови від 07.12.1900 р.
06.05.1902 р. – у приміщенні Катеринославського комерційного училища відкрито експозицію Обласного музею ім. О.М. Поля у складі трьох відділів: археологічного, нумізматичного та природно-історичного. Для керівництва музеєм запрошено Д.І. Яворницького.
19.01.1903 р. – розпочала роботу Рада Обласного музею ім. О.М. Поля. З творів, що експонувалися на художній виставці у м. Катеринославі сформовано художній відділ музею.
Початок 1903 р. – розроблено Статут музею.
31.08.1903 р. – розпочато будівництво спеціального корпусу Обласного музею ім. О.М. Поля.
1904 – 1905 рр. – за ініціативою Д.І. Яворницького провадиться серія археологічних розкопок на території Катеринославської губернії та організовуються етнографічні дослідження для яких з м. Харкова запрошується В. Бабенко.
1904 р. – планується створення у м. Катеринослави садиби «Запорожський курінь».
09.1904 р. – створено церковний віддід. До 1906 р., з дозволу Синоду, у відділ було передано більш ніж 600 експонатів з церков Катеринославської єпархії.
14.08.1905 р. – освячений будинок музею.
15-27.08.1905 р. – під час проведеня у м. Катеринославі XIII Всеросійського археологічного з’їзду колекції музею було поповнено експонатами з виставок, проведених під час цього заходу.
02.12.1905 р. – МВС затвердило Статут музею. 1906 р. – з Катеринославської класичної чоловічої гімназії у Обласний музей ім. О.М. Поля передано колекції Катеринославського музеума старожитностей.
1910 р. – музейна колекція складає майже 10 000 предметів. Колекція поповнилася предметами, які подарував Д.А. Бабушкін (гравюра XVIII ст. «В’їзд Леопольда Австрійського у Фландрію»).
12.1911 р. – Катеринославське губернське земство позитивно вирішило питання щодо побудови другого експозиційного корпусу музею.
11.05.1912 р. – вдовою О.М. Поля – О.С. Поль музею було передано майже 2 770 предметів з його колекції.
31.01.1915 р. – музей відвідав імператор Микола ІІ. Екскурсію провів Д.І. Яворницький.
На 05.1919 р. – музей вже носить назву «Перший обласний народний музей».
05.1919 р. – до музею передано колекцію П.П. Проніна та В.Я. Левенсона.
1922 р. – з фондів музею вилучено 855 предметів з дорогоцінних металів в фонд допомоги голодуючим.
1923 р. – до музею, в якості філіалу, приєднано Художній музей. Протягом року з колекції музею в експозицію філіалу було передано велику кількість картин та гравюр. У штаті музею та філіалу значиться 17 співробітників. У цьому ж році було прийнято рішення щодо реорганізації музею. У старому приміщенні (просп. Д. Яворницького, 16) планувалося лишити археологічно-історичний музей, у Потьомкінському палаці розмістити природничо-геологічний музей, а у новому корпусі (просп. Д. Яворницького, 18) – етнографо-соціальний музей. Цей проєкт реалізовано не було.
14.05.1924 р. – природничо-історичний відділ музею (3 500 експонатів) переведено у відання Катеринославського інституту народної освіти, але залишений у структурі музею.
07-08.1924 р. – матеріали та експонати, пов’язані з життям Т.Г. Шевченка передані до м. Києва для створення Шевченківського відділу 1-го Державного музею.
1925 р. – музей передав до Катеринославського крайового архіву 250 пудів архівних справ.
1926 р. – у Дніпропетровському крайовому історико-археологічному музеї діють 9 відділів: доісторичний, скіфський, грецький, тюркський, запорожський, церковний, етнографічний, природний, архівний.
1927 р. – у музейному зібранні нараховується більш ніж 38 500 предметів. Музейна бібліотека – 13 587 томів.
25.10.1928 р. – зоологічний відділ виділено у самостійний музей при Дніпропетровському інституті народної освіти.
1930 р. – на баланс музею передано зачинений Преображенський собор, у якому, за ініціативою Д.І. Яворницького, відкритий антирелігійний музей.
1933 р. – з посту директора знято Д.І. Яворницького. Разом із ним звільнено деяких співробітників, звинувачених у непролетарському походженні.
1935 р. – музей перейменовано у Дніпропетровський історичний. Експозиція перебудовується за принципами зміни історичних формацій та створюються відділи: первісного, рабовласницького, феодального та капіталістичного суспільств.
1938 р. – проводиться інвентаризація колекції у якій нараховується 32 000 предметів. У музеї відчувається помітна нестача приміщень для зберігання фондів колекції.
07.1938 р. – створено відділ комуністичного суспільства та розпочато формування експозиції.
11.10.1940 р. – музею надано ім’я Д.І. Яворницького.
08.1941 р. – проведено часткову евакуацію експонатів музею у м. Челкар та м. Оренбург.
04.1942 р. – у колекції музею нараховується близько 30 000 предметів. Будинок музею зайнятий під квартиру міського комісару. Для облаштування комісара залишено значну кількість предметів, все інше перевезено у приміщення Художнього музею. Створено об’єднаний Історико-художній музей.
12.12.1942 р. – відкрито археологічну виставку, створену на основі музейної колекції та матеріалів археологічної експедиції 1942 р.
28.09. – 02.10.1943 р. – у Німеччину вивезено близько 20 000 предметів з музейного зібрання.
12.05.1944 р. – підведено підсумкову суму збитків завданих музею під час війни, яка склала 57 070 804 рублі. У цьому ж місяці у музеї відкрито першу, після звільнення міста, виставка – «Вітчизняна війна радянського народу».
1947 – 1949 рр. – за підсумком повної інвентаризації фондів на облік поставлено 32 600 предметів та ілюстративного матеріалу.
1948 р. – у відновленій експозиції відкривається відділ історії радянського суспільства (1917 – 1940 рр.).
1964 р. – починається прийом відвідувачів відділом музею – меморіальним будинком-музеєм академіка Д.І. Яворницького.
1964 г . – створено відділ археології.
1968 р. – розпочато проєктні роботи по реконструкції основного корпусу музею.
1970 р. – при створенні плану реекспозиції музею заплановано створення діорами «Форсування Дніпра». Первісно планувалося у розмірах 3 х 6 м.
07.05.1975 р. – відкрито для відвідувачів діораму «Битва за Дніпро».
07.05.1977 р. – після реекспозиції відкрито основна експозиція музею.
10.12.1977 р. – у відреставрованому Преображенському соборі, як відділ музею, відкрито музей історії релігії та атеїзму.
1982 р. – прийнято рішення про створення музею «Літературне Придніпров’я», який мав би працювати в якості відділу історичного музею. Для його розміщення вирішено використати корпус «Інзовської канцелярії» по проспекту Д. Яворницького, 64.
1983 р. – створено науково-дослідний та експозиційний відділ літератури.
1998 р. – відкрито виставкову експозицію музею «Літературне Придніпров’я» (Д. Яворницького, 64).
1988 р. – на баланс музею передаються: «Інзовська канцелярія» (Д. Яворницького, 64) та колишній другий корпус Обласного музею (Д. Яворницького, 18).
1999 р. – А.К Фоменко передав в дар музею колекцію «Шевченкіани» з більш ніж 2 000 предметів.
2002 р. – по вулиці Ярослава Мудрого, 11 розпочато створення музейного центру О.П. Блаватської та її родини.
2005 р. – до 150-річчя з дня народження Д.І. Яворницького на базі музею проведено 1-й Всеукраїнський музейний фестиваль «Музей третього тисячоліття», у якому прийняли участь 85 музеїв країни.
2007 – 03.12.2008 р. – організовано та відкрито, як відділ музею, музей історії місцевого самоврядування (просп. О. Поля, 2).
16-23.09. 2008 р. – проведено 2-й Всеукраїнський музейний фестиваль «Музеї у сучасному поліетнічному світі», в якому прийняли участь 105 музеїв.
2009 р. – у штаті музею працює 150 співробітників. У тому числі 3 кандидати наук та 3 заслужених працівників культури України. Музейна колекція складається з 260 000 предметів.

Співробітники:

Директор:
Яворницький Д.І. (1902 – 1933), Козар П.А. (1941 – 1943), Мізін В.А. (1946 (?) – 1949 (?)), Линьов (1952 (?)), Ватченко Г.Ф. (1963 – 1983), Сологуб М.А. (1988 – 1990).
Заступник директора по науковій частині: Тимощук (1949).
Заступник директора по господарській частині:
Бистряков М.І. (1947).
Секретар:
Ветрова (1952 (?)).

Рада музею.
Члени:
Мальцев В.М. (1916 (?)).

Фондовий відділ.
Співробітники:
Бистряков М.І. (1948 – 1949).

Відділ історії радянського суспільства.
Створено у експозиції у 1948 р.
Співробітники:
Бистряков М.І. (1949 – 1964).

Бібліографія:

Віхи музейної біографії: До 160-річчя заснування Дніпропетровського історичного музею імені Д.І. Яворницького / Автори упорядники Н.І, Капустіна і В.М. Бекетова. – Д.: Герда, 2009.
Южная заря. – 1910. – 19 августа.

Посилання:

13-й Загальноросійський археологічний з’їзд / Антирелигиозный музей / Бабенко В. / Бабушкин Дмитрий Андреевич / Быстряков Михаил Иванович / Ватченко Агриппина Федосеевна / Ветрова / Всеукраинский музейный фестиваль / Гегело Василь Петрович / Государственный архив Днепропетровской области / Грахов Яков Дмитриевич / Дмитра Яворницького проспект, 16 / Дмитра Яворницького проспект, 18 / Дмитра Яворницького проспект, 64 / Екатеринославская мужская гимназия / Екатеринославское высшее горное училище / Екатеринославское 1-е Коммерческое училище / Екатеринославское губернское земство / Екатеринославское научное общество / Запорожський курінь / Зоологический музей / Истории местного самоуправления музей / Истории религии и атеизма музей / Историко-художественный музей / Келлер Фёдор Эдуардович, граф / Князя Ярослава Мудрого, 11 / Козар Павел / Левенсон Вильгельм Яковлевич / Линев / Литературное Приднепровье, музей / Мальцев Виктор Михайлович / Мемориальный дом-музей академика Д.И. Яворницкого / Мизин В.А. / Миклашевский Андрей Михайлович / Музейный центр Е.П. Блаватской / Николай II / Олександра Поля проспект, 2 / Поль А.Н. частный историко-археологический музей / Поль Олександр Миколайович / Поль Ольга Семёновна / Потёмкинский дворец / Преображенский собор / Пронин Петр Филиппович / Сологуб Николай Андреевич / Степь, газета / Тимощук / Фабр Андрій Якович / Фоменко Анатолий Кузьмич / Херсонеська колона / Художественный музей / Шевченка площа, 5 / Шевченка, 21 / Яворницький Дмитро Іванович /