Воронцов-Дашков Ларіон Іванович, граф — различия между версиями

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск
(Посилання:)
 
Строка 52: Строка 52:
 
====Посилання:====
 
====Посилання:====
 
[[Альбицький Василь Іванович]] /  
 
[[Альбицький Василь Іванович]] /  
[[Воронцова-Дашкова Елизавета Андреевна, графиня]] /  
+
[[Воронцова-Дашкова Єлизавета Андріївна, графиня]] /  
 
[[Чаплинська економія]] /
 
[[Чаплинська економія]] /

Текущая версия на 22:26, 17 августа 2022

(27.05.1837, Петербург – 15.01.1916, Алупка)

1855 – 1856 рр. – навчається у Московському університеті.
1856 р. – вступає добровольцем до лейб-гвардії Кінного полку. 25.03.1858 р. – отримав чин корнета.
1859 р. – згідно до подання переведений у діючу армію на Кавказ.
1860 р. – отримав чин поручика за бойові заслуги.
21.09.1861 р. – отримав чин штабс-ротмістра.
17.11.1862 р. – за бойові заслуги отримав чин ротмістра та пожалування у флігель-ад’ютанти.
Кінець 1862 р. – переведений з гвардії в армію із чином полковника та направлений до Туркестану на посаду начальника штабу корпусу генерала Д.І. Романовського.
1865 – 1866 рр. – відзначився у бойових діях у Туркестані.
1866 р. – отримав звання генерал-майора та призначення на посаду помічника губернатора Туркестанської області.
15.10.1867 – 21.10.1874 р. – командир лейб-гвардії Гусарського Його Величності полку.
02.10.1873 – 21.10.1874 р. – командир 2-ї бригади 2-ї гвардійської кавалерійської дивізії.
21.10.1874 – 23.07.1878 р. – начальник штабу гвардійського корпусу. Введений до складу головного комітету по влаштуванню та облаштуванню військ та ради головного управління державного казначейства.
30.08.1876 р. – отримав чин генерал-лейтенанта.
1877 – 1878 рр. – командуючий кавалерією Рущукського загону. Займається мобілізацією гвардійського корпусу. У 1878 р. через хворобу змушений покинути діючу армію.
12.10.1878 – 08.04.1881 р. – командир 2-ї гвардійської піхотної дивізії із збереженням попередніх посад.
03.1881 р. – заснував таємне товариство «Добровільна охорона» (пізніше «Священна дружина») по охороні імператора та боротьбі із крамолою.
01.06.1881 р. – призначений начальником охорони імператорської родини та головноуправляючим державним кіннозаводством.
17.08.1881 р. – призначений на посаду міністру Імператорського двору та уділів та канцлером російських імперських і царських орденів із збереженням посади головноуправляючого державним кіннозаводством.
30.08.1890 р. – отримав чин генералу від кавалерії.
1893 р. – призначений головою Комітету для розгляду подань на нагородження.
27.10. – 01.12.1894 р. – є членом Комітету по влаштуванню та облаштуванню військ.
1896 – 1897 рр. – керує організацією коронаційних урочистостей у м. Москва на коронації Миколи ІІ.
06.05.1897 р. – звільнений від посад по кіннозаводству та міністерству з призначенням членом Державної ради.
27.02.1905 р. – призначений на посаду намісника Кавказу, головнокомандувачем військами Кавказького військового округу та військовим наказним отаманом Кавказьких козачих військ.
30.08.1914 р. – призначений на посаду головнокомандувача Кавказькою армією. У керівництво бойовим діями фактично не втручався, займаючись проблемами тилового забезпечення.
15.07.1915 р. – нагороджений орденом св. Георгія 4-го ступеня.
23.08.1915 р. – звільнений від командування армією та призначений «знаходитись при особі Його Величності».

За його ініціативою значно розширено та покращено, як державне кіннозаводство, так і удільне відомство. 1882 р. – ввів у дію нове положення та штати кіннозаводства. Провів покращення усіх державних кінних заводів та відкрив 8 нових заводів. Сприяв помітному поліпшенню якості армійських коней. Розширив сфери діяльності рисистих та скакових товариств. Увів вакцинацію тварин. У 1889 р. – придбанням в Удільне відомство маєтків «Массандра» та «Ай-Даниль» та виноторгівлі «Князя С.М. Воронцова» заснував виноробство Удільного відомства.
Автор Х глави у «Письмах о современном состоянии России 11 апреля 1879 – 6 апреля 1880», підготованих Р.А. Фадеєвим, яке присвячене проблемам поліпшення землеробства та рівня заможності селян. Частина його економічних пропозицій у подальшому було реалізовано у урядовій політиці.

З 1880-х рр. граф часто наїжджав на полювання до маєтку своєї дружини у Чаплинській економії. Вірогідно, що саме він був ініціатором реорганізації господарства економії та створення у ній нових великих виробництв.

Дружина: Єлизавета Андріївна, уроджена графина Шувалова.
Діти: Іван, Олександра, Софія, Марія, Ірина, Роман, Ларіон, Олександр

Січень 2010.
Підготовано: В. Старостін

Бібліографія:

Воронцов-Дашков, Илларион Иванович // ru.wikipedia.org
Чабан Н.П. От Елисаветы до Елисаветы // Воронцовы и русское дворянство: IX Крымские Международные Воронцовские научные чтения. Сборник докладов. Часть I. / Сост. Г.Г. Филатова. – Симферополь, 2007.
Энциклопедический словарь «Брокгауз и Ефрон». – Т. 7. – С.-Пб., 1892.

Ілюстрації:

Воронцов-Дашков И.И. 1915г.

Посилання:

Альбицький Василь Іванович / Воронцова-Дашкова Єлизавета Андріївна, графиня / Чаплинська економія /