Эклектика

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск


Еклектика (історизм), архітектурний напрям, в основі якого лежить вільний вибір, або поєднання прийомів та мотивів історичних стилів, що асоціативно відповідають призначенню будівель. Будівлі одного періоду базуються на різних стильових школах в залежності від призначення будівель (храми, громадські будівлі, фабрики, приватні будинки) та від можливостей і побажань замовника.
У Катеринославі еклектика з’являється у 1860-ті рр. і доходить завершення на початку 1910-х рр. Найбільш помітні об’єкти стильового напряму було побудовано у 1880 – 1900-х рр. У місті її поява пов’язана з наслідуванням столичних мод (перш за все в оздобленні інтер’єрів) і появою нових архітекторів на державній службі. До 1880-х рр. еклектичні тенденції реалізовувалися на основі романтизму (готичні та русько-візантійські стилізації) та ускладненні класичних рішень.
Одним з перших об’єктів еклектики побудованих у місті є лютеранська кірха (Д. Яворницького проспект, 103). Значний вклад у затвердження еклектики у архітектурі міста безумовно належить архітекторам А.В. Бродницькому та Е.-Ю.Й. Харманському.
У 1880 – на початку 1910-х рр. у м. Катеринославі проявились майже усі течії еклектики, зафіксовані у архітектурі російської імперії. Серед стилізаторських напрямів найбільш широке поширення отримали: неоренесанс, необароко, бозар та неоруський. Значна кількість будівель побудована у неоготичному та мавританському стилях. Окремі об’єкти було здійснено у візантійському, неогрецькому та неороманському стилях.
Найбільш широке розповсюдження отримала нестильова еклектика.
В межах еклектики сформувалася і раціоналісстична течія – «цегляний стиль».
Архітектурні практики цієї доби дозволяли запозичення та переробку рішення фасадів інших проєктів. Як правило, у цьому процесі широко використовувалися проєкти, надруковані у часописі «Зодчий». Але, використовувалося і звернення до інших джерел. Так, відкрита у 1899 р. будівля відділення Азово-Донського банку (проспект Д. Яворницького, 81) було авторською реплікою Харківського відділення цього ж банку (архітектор О. Бекетов). Практично одразу рішення фасадів банку було, у спрощених варіантах, відтворено у двох прибуткових будинках (проспект Д. Яворницького, 99, 101).
У період еклектики у м. Катеринославі працювало багато не місцевих архітекторів. Серед них помітне місце займають архітектори, які приймали участь у архітектурних конкурсах, але проєкти яких переважно так і не було реалізовано. Досить великою є і група архітекторів, які виконали у місці одиничні проєкти по заказам приватних осіб та державних установ (Бекетов О.М.). Найбільш значимою була група архітекторів, які працювали у державних, земських та міських установах та, паралельно, займалися приватною практикою (Авдеєв П.М.). Окрім цього саме у цю добу у місті з’являються перші архітектори, яка займаються приватною практикою не займаючи посад у органах влади. З’являються і перші місцеві архітектори, які походять з катеринославських родин (Л.А. Бродницький, Д.С. Скоробогатов, С.-А.Ю. Харманський).
У період еклектики у будівництві вводилися різноманітні інженерно-технічні нововведення. У Катеринославі у цей час широко розповсюджуються цегляні склепінчасті перекриття по металевим балкам. З кінця 1890-х рр. починає використовуватись монолітний та збірний залізобетон. Збірні металеві конструкції у житлових та громадських будівлях використовувалися, як правило, при побудові сходів. У промислових комплексах з’явилися металеві споруди (резервуари, склади) та будівлі із металевим каркасом і стропильними конструкціями. Найбільш серйозні зміни відбулися у системах інженерного забезпечення будівель. З’являються водогінні та каналізаційні мережі. З 1890-х рр. починають створюватися мережі парового та водяного опалення та електричні мережі. Але, за виключенням декількох виробничих будівель, технічні нововведення позначалися на планувальних схемах, але не на художньому образі корпусів.

Підготовано: В. Старостін

Бібліографія:

Борисова Е. А. Русская архитектура второй половины XIX века. – М., 1979.
Ревский С.Б. Историко-архитектурное развитие г. Днепропетровска и основные принципы выделения зон охраны. Автореферат диссертации. – М., 1983.


Посилання:

Авдеев Павел Михайлович / Барикадна, 4 / Бекетов Алексей Николаевич / Бик Р.І. будинок / Бозар / Бродницкий Альберт Викентьевич / Бродницкий Леонид Альбертович / Дмитра Яворницького проспект, 81 / Дмитра Яворницького проспект, 87 / Дмитра Яворницького проспект, 97 / Дмитра Яворницького проспект, 99 / Дмитра Яворницького проспект, 101 / Кирпичный стиль / Классицизм / Мавританский стиль / Необарокко / Неовизантийский стиль / Неогреческий стиль / Неоготика / Неоренессанс / Неороманский стиль / Неорусский стиль / Романтизм / Парфентьевой А. дом / Південний провулок, 1 / Пронина П. дом / Скоробогатов Дмитрий Степанович / Харманский Станислав-Антон Юлианович / Харманский Эдуард-Юлиан Осипович / Эклектика внестилевая /