Черкаські уходи

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск


Протягом XV ст. у південній частині Черкаського староства формується господарська система промислів на «уходах»: пташині і звірині лови, рибна ловля, боброві гони, пасіки, сіножаті. Вже на 1499 р. згадуються ватаги жителів міст та волостей, які уходять на промисли «до Черкас і далі».
Пер.пол. XVI ст. – система уходів стабілізується, вони отримують певні центри і розмежування.
На 1552 р. – в районі сучасного міста по р. Дніпро розташовувались уходи міста Черкаси: Романівський, Протолч, Кошоум, Отмут, Волнеч та Ненаситець. В нижчій течії р. Самари знаходилися два монастирські уходи, а вище них «почовши от Ольховаго Плеса и Волчее води аж до верху» ще один уход міста Черкаси.
Для розміщення своїх таборів (кошів) уходники, як правило обирали острови Дніпра та його протоків, які давали певну гарантію від татарських наїздів і забезпечували достатньо безпечний зв’язок із волостю. Разом із тим, спираючись на острівні коші можна було контролювати і звичні татарські переправи через Дніпро. Саме з цих практик «володіння Дніпром» народилися і концепції спорудження на Дніпрі фортець, які б контролювали шлях з України на Низ. Вперше такий задум висловив козацький гетьман Остафій (Остап) Дашкевич у 1536 р., маючи на увазі встановлення контролю над уходами та сторожі проти татар.
У середині XVI ст. аналогічний задум пробує реалізувати князь Дмитро (Байда) Вишневецький, заснувавши замок на острові Хортиця, а у 1558 – 1562 рр. створивши нове укріплення вище порогів на Монастирському острові (урочищі Монастирище).
По мірі розгортання конфлікту уходників з волостю, головна мета подібних проектів поступово зміщується з протистояння татарам на ізоляцію і приборкання низового козацтва. Починаючи з 1618 р., подібні плани, маючи на меті, в першу чергу, ізоляцію козацтва, починає активно розробляти польський уряд, хоча на цей час урядовий контроль над уходами було втрачено повністю.

2022-07-10

Бібліографія:

Історія українського козацтва, Т.1. – К., 2006.
Мицик Ю. А. Козацький край. Нариси з історії Дніпропетровщини XV -XVIII ст.– Д., , 1997.
Молчановский, Н. В. Левобережная Украина в XV–XVII ст.: очерк колонизации // Киев. старина. – 1896. - № 4. Отдел. 1.
Сергійчук В.І. Дмитро Вишневецький. – К., 2003.
Стороженко І. Богдан Хмельницький і воєнне мистецтво у Визвольній війні українського народу середини ХVІІ ст. Книга перша: Воєнні дії 1648-1652 рр..– Д., 1996.

Посилання:

Вишневецький Дмитро Іванович (Байда), князь / Вишневецького замок / Дашкевич Євстафій (Остафій) Іванович / Дніпро, ріка / Дніпрові пороги / Києво-Печерського монастиря уход / Оріль, ріка / Протовч, ріка / Самара, ріка / Трахтемирівського монастиря уход / Черкаське староство /