Тиссен, мельница

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск


1805 р. – Г. Тіссен подав прохання щодо виділення йому земельної ділянки під побудову млина.
1810 р. – згідно із родинною традицією Тіссенів, саме цей рік вважається роком початку роботи млина.
1825 р. – офіційно вказується, як дата заснування фірми та підприємства.
- млин переходить у власність Й.Г. Тіссена (старшого).
- млин перходить у власність Г.Й. Тіссена (молодшого).
1856 р. – млин переходить у власність Й.Г. Тіссена (середнього).
1863 – 1880 рр. – висока вартість робіт з реконструкції млина змусили Й.Г. Тіссена запросити у компаньйони Г.Г. Гезе (2-го). Фірма працює під назвою «Тиссен и Гезе».
1880 р. – після виходу Г.Г. Гезе (2-го) з компаньйонів фірми, вона повертається у повну власність Й.Г. Тіссена.
1898 р. – після смерті Й.Г. Тіссена компанія діє під назвою «Спадкоємці Й.Г. Тіссена» під керівництвом Й.Й. Тіссена (молодшего).
1903 р. – компанія перходить у одноосібну власність Й.Й. Тіссена та змінює назву на «Й.Й. Тіссен».
02.1918 р. – прийнято рішення профспілки робітників борошномельних підприємств щодо передачі усіх млинів у відання Губернської продовольчої управи. Дозволена робота лише 4-х млинів. У тому числі і Тіссена.
1919 р. – остаточна націоналізація з перейменуванням у «Катеринославський держмлин № 3».
Середина 1920-х рр. – працює під назвою «Катеринославський млин № 3 ім. КІМ». У віданні Укрмуту.
Др.пол. 1920-х рр. – під час реорганізації Укрмуту млин перейменований на млин № 73 Союзхлібу.
1930 р. – рішенням міськради виробництво млину припинено, оскільки його робота створює серйозні транспортні проблеми на головному проспекті та головній площі міста, утруднюючи проведення масових заходів.

1806 р. – за поданням Г. Тіссена йому виділено державну позику у 800 рублів на побудову мурованого млина.
1810 р. – млин був першим у місті млином на кінній тязі.
- за Г.Й. Тіссена (молодшего) відкрито додаткове виробництво – круп’яне.
1861 р. – Й.Г. Тіссен здійсни поїздку по Європі для ознайомлення з новинами борошномельної справи. Під час поїздки він розробляє план реконструкції підприємства та купує обладнання.
1862 – 1863 рр. – запрошені англійські інженери Грем та Гревз керують монтажем нового обладнання. Під час реконструкції закрито круп’яне виробництво, а його корпус перебудований и зерносховище. Побудовано корпус машинного відділення. Паровий двигун було виписано з Британії. Жорновий механізм – з Франції. Реконструйований млин став першим у місті паровим млином.
1884 р. – виконується нова реконструкція виробництва. Млин стає першим в місті обладнаною вальцевою системою помолу з автоматичною системою просіювання зерна.
1885 г. – уже существует уксусное производство.
1894 р. – розпочато побудову нового п’ятиповерхового корпусу млина.
На 1896 р. – вказується, як автоматична вальцево-розсівна (для помолу пшениці) та, побудована у 1895 р. вальцево-ціліндрова для помолу жита. Також вказується оцтове виробництво.
1900 р. – новий корпус введений до експлуатації.
На 1901 р. – автоматичний паровий круп’яно-вальцеов-розсівний млин та оцтовий заклад.
1908 р. – проведено модернізацію виробництва.

1810 р. – виробництво млина оцінювалося у 8 мішків борошна на день.
1863 р. – виробництва млина після реконструкції у паровий оцінювалося у 160 мішків борошна на день.
1881 р. – виробництво оцінюється у 5 000 пудів на рік.
1886 р. – річне виробництво млина оцінюється у 40 000 рублів.
1900 р. – річне виробництво млина оцінюється у 204 000 пудів, або 600 000 рублів.
1908 р. – добове виробництво млина оцінюється у 800 мішків (4 500 – 5 000 пудів).
1914 р. – річне виробництво складало 1 500 000 пудів борошна.
1924 р. – максимальне добове виробництво оцінюється у 240 – 300 тон борошна.
1927 р. – добове виробництво оцінюється у 7 000 пудів борошна. Внесений до переліку млинів товарного типу на період 1927 – 1928 рр.

1886 р. – на підприємстві задіяно 7 робітників.

Нагороди: золота медаль на Всесвітній виставці у м. Парижі (1900); золота медаль на Бессарабській виставці у м. Кишинів (1903); золота медаль на Областній Південно-російській виставці (1910); золота медаль на Всеросійській виставці у м. Києві (1913).

1918 р. – на млин здійснено напад із зламом сейфу з якого викрадено 10 000 рублів.
1918 р. – більшовиками накладено контрибуцію на підприємство у розмірі 75 000 рублів.

Розміщується: Велика вулиця, Катерининський проспект, проспект К. Маркса, власний будинок (1810 – 1930).

2018-07-12
Підготовано: В. Старостін

Бібліографія:

Венгер Н.В. Меннонитское предпринимательство в условиях модернизации Юга России: между конгрегацией, кланом и российским обществом (1789 – 1920). – Д., 2009.
Держархів Дніпропетровської області, ф.р. 305, оп. 1, спр. 37.
Держархів Дніпропетровської області, ф.р. 1684, оп. 2, спр. 456.
Держархів Дніпропетровської області, ф.р. 1684, оп. 2, спр. 465.
Звезда. – 1924. – 6 февраля. - № 465.
Книжка к плану г. Екатеринослава составленному в 1885 году межевым инженером А.А. Пупырниковым. – Екатеринослав, 1885.
Список абонентов Екатеринославской городской телефонной сети. – Екатеринослав, 1924.
Указатель фабрик и заводов Европейской России и Царства Польского. Материалы для фабрично-заводской статистики. Составил по официальным сведениям Департамента торговли и мануфактур П.А. Орлов. Изд. 2-е. – Санкт-Петербург, 1887.
Фабрики и заводы Екатеринославской губернии. Справочная книга на 1902 год. – Екатеринослав, 1902.
Шмалёв П.И. Мельница на Днепре. – Д., 1998.
Южно-русский альманах на 1896 год. – Одесса, 1896.

Посилання:

Гезе Генрих Генрихович (2-й) / Гревз / Грем / Екатеринославская губернская продовольственная управа / Союзхлеб / Тіссен Генрих (старший) / Тиссен Генрих Иоганнович (младший) / Тіссен будинок / Тиссен Иоганн Генрихович (средний) / Тиссен Иоганн Генрихович (старший) / Тиссен Иоганн Иоганнович (младший) / Тіссен, крамниці-склади / Укрмут, акционерное общество, екатеринославское отделение /