Прозоровський Олександр Олександрович, князь

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск

(1732 – 09 (21).08.1809, ставка армії за Дунаєм, поблизу Мачина)

Отримав домашню освіту, а згодом відправлений до Сухопутного кадетського корпусу.
1742 р. – зарахований до лейб-гвардії Семенівського полку.
1746 р. – надано чин капрала гвардії.
1751 р. – надано чин фур’єру.
1752 р. – надано чин каптенармуса.
1753 р. – надано чин сержанта гвардії.
25.04. (ст.ст.) 1754 р. – переведений з гвардії у армійський 2-й Московський піхотний полк у чині поручика.
1756 р. – надано чин капітана.
1758 р. – надано чин секунд-майора.
1759 р. – надано чин прем’єр-майора.
1760 р. – надано чин підполковника.
15.02.1761 р. – надано чин полковника.
Під час Семирічної війни приймає участь у битві при Гросс-Єгерсдорфі (1757); осаді фортеці Кюстрин (1758); битвах: при Цорндорфі (1758), Пальцигу (1759), Франкфурті (1759); окупації Берліну (1760). У Берліні виконував обов’язки коменданту гарнізону.
1764 р. – надано чин бригадира.
1766 р. – надано чин генерал-майора.
1767 – 1768 рр. – приймав участь у боях з Конфедерацією у Польщі.
1769 р. – командував авангардом армії князя Голіцина. Приймав участь у боях під Хотином. Згодом командував окремим корпусом у Молдавії. За кампанію 1769 року нагороджений орденом Олександра Невського.
1770 р. – керує блокадою Очакова. Нагороджений орденом са. Георгія 3-го ступеня.
1771 р. – під час операції по захопленню Перекопу та прориву до Криму, командує десантом через Сиваш.
1773 р. – надано чин генерал-поручика.
1774 р. – приймав участь у битвах при Шумлі, Рущуці, Козлужі та ін.
1775 р. – прийняв командування над військам, розташованими у Криму.
1778 р. – командує військами, що придушували повстання у Криму. За дії під час операції нагороджено орденом св. Георгія 2-го ступеня.
24.(13).06.1781 р. – призначений на посаду генерал-губернатором Орловського та Курського намісництв.
07.1782 р. – надано чин генерал-аншефа з призначенням сенатором та виключенням із штатних армійських списків.
Початок 1784 р. – вийшов у відставку. Займається облаштуваннм маєтків та приведенням в порядок своїх щоденників та записів про військові походи в яких приймав участь.
03.1790 р. – призначений командуючим м. Москви. При вступі на посаду нагороджений орденом св. Андрія Першозванного.
Початок 1795 р. – нагороджено орденом св. Володимира та відправлений у відставку. Найбільш відомою подією його командування були слідчі дії по «масонській змові» і переслідування видавця М.І. Новікова.
24.11.(04.12). 1796 р. – призначений командуючим 1-ю Смоленською дивізією.
08.(19).12.1796 р. – після смерті командуючого армією П.О. Румянцева-Задунайського, як найстарший за рангом приймає командування армією.
06. (17).12.1797 р. – відправлений у відставку та на заслання до маєтку з формулюванням «за вступ у командування не своєю частиною».
1801 р. – відновлений на військовій службі. Як найстарший георгієвський кавалер стає головою Георгієвського ордену.
1806 р. – призначений на посаду начальника ополчення південних губерній.
30.08.(10.09). 1807 р. – надано чин генерал-фельдмаршала та призначений командуючим Молдавською армією.

1776 р. – князь отримав великі рангові дачі у Катеринославському повіті Азовської губернії. Серед них і землі Чаплів при р.р. Дніпрі та Самарі.

Дружина: Ганна Михайлівна, уроджена княжна Волконська (з 1780)
Діти: Єлисавета, Ганна (за чоловіком княгиня Голіцина).

Лютий 2011.
Підготовано: В. Старостін

Бібліографія:

Бантыш-Каменский Д.М. Биографии Российских генералиссимусов и генерал-фельдмаршалов. Ч. 3-4. – М., 1990.
Прозоровский, Александр Александрович // ru.wikipedia.org

Ілюстрації:

Князь Александр Александрович Прозоровский

Посилання:

Голицина Ганна Олександрівна, княгиня / Чаплинська економія /