Печерський узвіз

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск


Починається від перехрестя із вулицею Сімферопольською. Закінчується перехрестям із вулицею Мандриківська.
Вперше зазначений на плані міста 1817 р., як короткий провулок від вулиці Мандриківської у межах Міської Мандриківки.
На середину ХІХ ст. провулок сягає приблизно лінії залізниці. Шляхів, які б продовжували його в напрямі міста не вказується.
З 1870-х рр. узвозу надано назву «4-й Мандрыковский спуск»
На 1910-ті рр. – забудова узвозу сягає від Мандриківської вулиці приблизно до Льотного провулку (нижній кінець території Севастопольського кладовища). Вище по схилу він продовжувався проїздом вздовж межі Севастопольського кладовища до вулиці Спаської.
За 1930-ті рр. – узвіз забудовано до перехрестя із прокладеним продовженням вулиці Сімферопольської.
1915 – 1916 рр. – споруджено проїзд під полотном Мерефа-Херсонської залізниці. Устої бетонні з облицюванням грантом. Планована ширина проїзду – 4 сажні, висота проїзду – за обставинами, але придатна для пропуску екіпажів. Прогони металеві.
1973 р. – узвіз перейменовано на «Балашовский».
29.06.2022 р. – рішенням Дніпровської міської ради № 29/23 узвіз перейменовано на «Печерський».

2022-08-25

Бібліографія:

Держархів Дніпропетровської області, ф.р. 416, оп. 2пр., спр. 1784.

https://oldmaps.dp.ua

Посилання:

Льотний провулок / Мандриківська вулиця / Мандриківка, передмістя (село) / Мерефо-Херсонская железная дорога / Сімферопольська вулиця / Севастопольський цвинтар / Спаська вулиця /