Гінгер Сергій (Сигізмунд) Григорович

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск

(29.03.1869 (1870) – 09.11.1937 (Томськ))

Місце народження точно не встановлено. Згідно з одними відомостями народився у Австрії, за іншими у м. Новоросійську. За національністю єврей.
- закінчив навчання у реальному училищі у м. Одесі.
1888 – 1894 рр. – проходив курс навчання на будівельному відділенні Ризького політехнічного інституту, який закінчив із званням інженера-архітектора.
- отримав запрошення на посаду асистента по архітектурі Ризького політехнічного інституту, але невдовзі залишив викладацьку роботу та переїхав до м. Новоросійська на посаду інженера нафтової компанії Ротшильда.
1898 р. – прийняв православ’я.
1900 р. – переїхав до м. Санкт-Петербургу, де зайнявся приватною практикою, організувавши власне архітектурне бюро.
1901 р. – обраний дійсним членом Петербурзького товариства архітекторів.
1906 р. – прийняв протестантську віру.
1917 г. – вступив на курси військово-інженерних знань та отримав звання військового інженера.
З 02.1917 р. – у діючій армії. Служить на Південно-Західному фронті.
З 1918 р. – на посаді виконроба служив у Червоній Армії. Займає посаду голови військово-революційного корпусного комітету частин штабу 7-ї армії.
1919 р. – повертається до м. Петрограду. Вступає на службу до Комітету державних споруд Петроградської ради народного господарства.
1921 р. – призначений на посаду завідуючого будівельного управління Василеострівського району м. Петрограду. За сумісництвом працює консультантом технічного відділу університету.
08.1922 р. – призначений виконробом відділу комунального господарства Петроградської міськради.
Кінець 1923 р. – звільнений у зв’язку із скороченням штатів.
05.1924 р. – призначений на посаду інженера Інспекції місць ув’язнення при адміністративному відділі Ленвиконкому.
1926 р. – звільнений.
1926 – 1931 рр. – вірогідно, провадив наукову та викладацьку діяльність у м. Ленінграді.
1931 р. – вірогідно, виселений з м. Ленінграду у адміністративному порядку та переїхав до м. Томську.
1931 (?) – 1937 рр. – викладає у Томському комунально-будівельному технікумі.
20.09.1937 р. – арештований.
28.10.1937 р. – засуджений до розстрілу за участь у Союзі порятунку Росії.
09.11.1937 р. – вирок приведено в дію.
04.11.1958 р. – повністю реабілітовано. (треба зазначити, що на сьогодні немає чіткої впевненості, що у Томську викладав та був репресований саме С.Г. Гінгер)

Середина – друга половина 1890-х рр. – на замовлення нафтової компанії Ротшильда виконав проєкт та керував будівництвом приватного селища «Руський Стандарт» поблизу м. Новоросійська. До складу селища входили колонії для технічного персоналу та робітників, клуби, майстерні, склади, театр, нафтоперегінний завод.
1902 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт прибуткового будинку спадкоємців Папудової у м. Одесі. Проєкт отримав 3-те місце.
1903 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт прибуткового будинку Н.В. Безобразової у м. Петербурзі. Проєкт отримав 4-ту премію.
1903 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт особянка А.І. Лихолета у м. Харкові. Проєкт отримав 1-шу премію.
1903 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт забудови володінь Московської міщанської громади по Охотному ряду у м. Москва. Проєкт отримав 1-шу премію.
1903 р. – за його проєктом побудовано особняк К.Л. Мсциховського у маєтку Селезньовка Катеринославської губернії (сучасна Луганська область, Україна).
1904 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт будинку Училища живопису, ваяння та зодчества у м. Москва. Проєкт отримав 2-гу премію.
1905 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт забудови володінь Московського міського кредитного товариства на Петрівці. Прєкт отримав 1-шу премію.
1905 р. – за його проєктом побудовано п’ятиповерховий прибутковий будинок Н.А. Пундика по Кавалергардській вулиці, 8 у м. Санкт-Петербурзі.
1906 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт театру у м. Варшаві. Проєкт рекомендовано до придбання.
1906 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт прибуткового будинку Е.Г. Оловяникової у м. Москва. Проєкт отримав 3-ті премію.
1907 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт молитовного будинку для єврейського Преображенського цвинтаря у м. Санкт-Петербурзі. Проєкт рекомендовано до придбання. В подальшому прийняв участь у доопрацюванні проєкту Я.Г. Гевірца по якому було споруджено молитовний будинок.
1907 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт будинку 2-го Санкт-Петербурзького товариства взаємного кредиту. Проєкт отримав 3-тю премію.
1906-1907 рр. – за його проєктом побудовано прибутковий будинок по 9-й лінії Василівського острова, 18 у м. Санкт-Петербурзі.
1906-1907 рр. – за його проєктом здійснено побудову прибуткового будинку по Шпалерній вулиці, 44а у м. Санкт-Петербурзі.
1906-1907 рр. – за його проєктом здійснено побудову прибуткового будинку 5-й Преображенській вулиці, 7-9 у м. Санкт-Петербурзі.
1907 р. – виконав «капітальну перебудову» старих корпусів на садибі П.П. Баранова у м. Санкт-Петербурзі.
1908 р. – за його проєктом побудовано прибутковий будинок Ф.Я. та Н.Я. Колобових по Пушкарському провулку, 2 у м. Санкт-Петербурзі.
1908 р. – виконав проєкт прибуткового будинку Колобових по Малому проспекту Петроградського боку у м. Санкт-Петербурзі. Не реалізовано.
1908 р. – виконав проєкт прибуткового будинку А.С. Савина по Великій Пушкарській вулиці, 1 у м. Санкт-Петербурзі.
1908 р. – виконав проєкт дачі О.О. Грузенберга по Лісній вулиці, 9 у м. Сестрорецьку.
1908 – 1909 рр. – виконав проєкт дачі Л.М. Клячко по Лісній вулиці, 7 у м. Сестрорецьку.
1908 – 1909 рр. – виконав проєкт дачі Е.П. Дубровина по Оранжерейній вулиці, 3 у м. Сестрорецьку.
1909 р. – виконав реконструкцію забудови на ділянці П.П. Баранова по Садовій вулиці, 111-113 у м. Санкт-Петербурзі.
1909 р. – виконав проєкт прибуткового будинку Г.А. Бернштейна по Кам’яноострівському проспекті, 42 у м. Санкт-Петербурзі. Не реалізовано.
1909 – 1910 рр. – виконав реконструкцію забудови на ділянці Е.П. Дубровіна по Коломенській вулиці, 33 у м. Санкт-Петербурзі.
1909-1910 р. – за участі А.Ф. Сисоєва та О.Є. Белогруда виконав проєкт та побудував «Спортінг-палас» скетінг-рінк по Кам’яноострівському проспекту, 42 у м. Санкт-Петербурзі.
1911 р. – виконав проєкт прибуткового будинку П.М. Кисильової по Ризькому проспекту, 20 у м. Санкт-Петербурзі.
1911 – 1912 рр. – виконав проєкт реконструкції та надбудови із побудовою нових корпусів на садибі П.П. Баранова у м. Санкт-Петербурзі.
1913 р. – виконав проєкт реконструкції прибуткового будинку по Моховій вулиці, 26 у м. Санкт-Петербурзі. У 1914 р. виконав другий варіант проєкту.
1913 р. – виконав проєкт прибуткового будинку княгині кантакузіної, графині Сперанської у м. Санкт-Петербург. Не реалізовано.
1914 р. – виконав проєкт прибуткового будинку Н.П. Семенова по Великому Казачому провулку, 4 у м. Петрограді.
1914 – 1915 рр. – виконав проєкт власного прибуткового будинку по вулиці Великій Пушкарській, 54 у м. Петрограді. Реалізовано частково.
1915 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт будівлі Сільськогосподарського музею на Соляному містечку по Фонтанці у м. Петрограді. Проєкт отримав 4-ту премію.
1919 р. – виконав проєкти дерев’яних будинків для робітників у м. Петрограді.
1920 р. – здійснює керівництво роботами по перебудові і обладнанню будинків Кадетського корпусу на Василевському острові у м. Петрограді.
1920 р. – здійснює керівництво роботами по перебудові та обладнанню будівель Кавалергардських казарм на Захарьєвській вулиці у м. Петрограді.
1920 р. – очолює Будівельне управління по реконструкції колишнього Патронного заводу під робоче технічне навчальне містечко імені ІІІ Інтернаціоналу.
1925 р. – прийняв участь у архітектурному конкурсі на проєкт робітничого містечка для Азнафти. Проєкт отримав 2-гу премію.

1900 – 1901 рр. – прийняв участь в архітектурному конкурсі на проєкт будівлі театру у м. Катеринославі. Проєкт отримав 2-гу премію. Не реалізовано.

Дружина: Аліса Оттонівна Генріхсен (з 1913 р. у розводі); друга дружина: Софія (?).
Діти: Григорій (1897), Володимир (1899); від другого браку: Ганна (прийомна), Марія, син (?).

2012-09-14
Підготовано: В. Старостін
Оновлено:
2013-01-11
Підготовано: О.І. Чепель

Бібліографія:

Гингер Сергей Григорьевич // www.snor.ru
Ревский С.Б. Зодчие, инженеры, художники, участвовавшие в формировании Екатеринослава (конец XVIII – начало ХХ вв.) / Методическая разработка. – Д., 1981.
Чепель А.И. Инженер-архитектор С.Г.Гингер // Невский архив: историко-краеведческий сборник. Вып. 10 / науч. ред В.В.Антонов. СПб.: Лики России, 2012. С. 110-131.

Ілюстрації:

Конкурсный проект Сельскохозяйственного музея в Петрограде. 4-я премия. 1915 г.

Посилання:

Міський театр /