Гавриїл (Розанов)

(26.01.1781, с. Рождественське, Костромської губернії – 08.09.1858, Успенський монастир під м. Тверь)

Народився у родині священика.
В миру Василь Федорович Розанов.
Первісно навчався у Костромській духовній семінарії, а згодом був переведений у Московську Троїцелаврську семінарію.
По завершенні семінарії призначений викладачем до Костромської духовної семінарії.
15.10.1811 р. – прийняв постриг у Олександро-Невській лаврі. Висвячений у сан архімандрита.
1811 р. – призначений префектом Вологодської духовної семінарії та настотелем Спасо-Каменського монастиря.
1814 р. – призначений на посаду ректора Вологодської духовної семінарії, професором богослов’я, настоятелем Спасо-Прилуцького монастиря, цензором проповідей та благочинним над монастирями.
1820 р. – отримав призначення у м. Санкт-Петербург. Викладав Закон Божий у Кадетському корпусі.
1821 р. – нагороджений орденом св. Анни другого ступеня та призначений ректором Ярославської духовної семінарії та настоятелем Тольського Богородицького монастиря.
18.09.1821 р. – висвячений на єпископа Орловського та Невського.
Під час керівництва Орловською єпархією здійснив переведення кафедри та Духовної семінарії з повітового м. Сєвська до м. Орла, відбудував архієрейський будинок та семінарію, побудував кафедральний собор.
22.05.1828 р. – призначений єпископом Катеринославським, Херсонським та Таврійським.
01.08.1828 р. – прибув до м. Катеринославу. На посаді активно займався церковним будівництвом, організацією та поліпшенням церковної та світської освіти.
1830 р. – нагороджено орденом св. Анни першого ступеня.
1830 – 1835 рр. – здійснив побудову кафедрального Преображенського собору.
1834 р. – висвячений у сан архієпископа.
09.05.1837 р. – призначений єпископом Херсонським та Таврійським. Активно займався справами нової єпархії: облаштував архієрейський будинок у м. Одесі, відкрив Херсонську духовну семінарію, перебудував кафедральний собор, заснував у м. Одесі училище для сиріт з духовного звання.
1838 р. – один з засновників Одеського товариства історії та старожитностей.
1848 р. – призначений архієпископом Тверським та Кашинським.
03.1857 р. – звільнений в монастир згідно власному проханню.

Автор багатьох проповідей, які видавалися, як окремими виданнями, так і у складі збірок.
Автор кількох історичних трудів: «Историческая записка о заложении в городе Екатеринославе соборного кафедрального Преображенского, ныне там существующего храма и о начале города Екатеринослава», «Устное повествование бывшего запорожца Никиты Леотьева Коржа», «Отрывок из повествования о Новороссийском крае», «Историческая записка о женском Одесском девичьем монастыре», «Переселение греков из Крыма в Азовскую губернию и основание Готфийской и Кафийской епархий», «Переписка с бывшим издателем Отечественных записок П.П. Свиньиным о древностях в Мценске и Севске и письмо П.А. Ермолова к тому же издателю о прощании и последнем заседании в орловском тюремном комитете Преосвященного Гавриила», «Самарский монастырь», «Хронологическо-историческое описание епархии Херсонской и Таврической», «Продолжение очерка Новороссийского края».

Березень 2011.
Підготував: В.С. Старостін

Бібліографія:

Днепропетровская епархия: Информационно-справочное издание. – Днепропетровск, 2008.

Посилання:

Єпархія Української православної церкви Московського патріархату / Преображенский собор / Херсонеська колона /