Воскресенська, 38

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск


На 1860 р. – садиба має загальноміську адресу: 3-тя поліційна частина, № 200.
На 1890-ті рр. – садиба має загальноміську адресу: 4-та поліційна частина, № 30. Також вже використовується поліційна адреса: вулиця Воскресенська, 26.
У 1936 – 1937 рр. – будинок отримав адресу: вулиця Леніна (з 2016 р. – Воскресенська), 38.

У 1820-х рр. – садибу було придбано О. Деєвим.
У 1830-х рр. – садиба перейшла у спільну власність вдови Г.Г. Деєвої та сина Й.О. Деєва.
У 1850-х рр. – садибу придбано Я. Аберметом, який оформив купівлю на ім’я дружини Є.І. Абермет.
На межі 1880 – 1890-х рр. садиба перейшла у власність В.Я. Абермета.

В період володіння Деєвими на садибі розташовувалось кілька невеликих дерев’яних та дерево-мазаних будівель.
02.06.1860 р. – Є.І. Абермет просить дозволити їй побудову мурованого одноповерхового будинку у 6 вікон по головному фасаду. Подання було задоволено у цьому ж році. Дата побудови корпусу невідома.
У 1890-х рр. – дворова територія щільно забудовується двоповерховими корпусами прибуткових будинків.
1900-ті рр. – будується новий двоповерховий корпус по червоній лінії вулиці.
Наприкінці 1920-х рр. корпуси, які розташовувалися по червоній лінії вулиці було надбудовано до трьох поверхів. Під час надбулови корпусів декор головних фасадів було повністю знищено, а фасади потиньковані.

У 1830-х рр. у будинку проживав місцевий іконописець Є.Р. Пліс, який виїжджаючи з квартири залишив домовласниці виконану на полотні незавершену ікону Спасителя.
На початку 1840-х рр. «…Деєва удостоїлась якось дивного видіння сліз, що виступили на іконі з очей Спасителя. …вони, з’являлися на іконі на очах, дуже повільно стікали до руки Спасителя, а далі вже стікали вільно; на очах же нешвидко наповнювалися нові слізні краплі. Саме стікання сліз не було безперервним та потужним». Сама Деєва спочатку у чудо не повірила та два рази відтирала ікону хусткою і лише потім повідомила про те що відбувається сусідам. У наступні два дні «багато народу приходило до будинку Деєвої, приносили хто що міг та, наскільки згадую, просили відслужити молебень, як перед чудодійною іконою, але священик відмовляв, кажучи, що не має права відслужити такий молебень. Тим часом було розпочато слідство. Думали, чи не знайдуть спеціально зробленого отвору для пропуску води, але не знайшли нічого зайвого».
Попереднє слідство провадив протоієрей І.К. Герболинський, який «припускаючи, що у невеликих низьких кімнатах могли збиратись в одне місце випари і подім падати у вигляді крапель», протер ікону, відслужив молебень, дав розпорядження відкрити вікна та здійснити інші заходи для ліквідації задухи та вологості. Це, одначе, нічого не змінило. Тож на третій день отець Іоанн доповів про те що сталося до Консисторії, а ікону, до подальших розпоряджень, переніс у Святодухівську церкву. «З плином часу шанування ікони зростало». З неї почали робити копії, а пізніше перенесли до Преображенського собору, але спочатку розмістили у вівтарі та практично нікому не показували. Швидше за все, це було пов’язано із тим, що «До появи сліз сучасники поставилися по різному: більшість побачила у з’яві їх дію вищих сил та швидко визнали чудо. Деякі ж, не бувши самі очевидцями, пояснювали з’яву слізних крапель сирістю приміщення». Але, чудові зцілення, які продовжувалися зробили ікону другою, за вшануванням (після ікони Самарської Божої Матері) святинею єпархії, змусили церковну владу змінити своє відношення до чудодійної ікони. Ікона зайняла почесне місце у Соборі. У 1861 р. її було прикрашено срібним вінцем. У 1898 р. вона отримала багату ризу. Ікону постійно прикрашали вотивами, яких було так багато, що час від часу їх доводилося знімати та переносити на зберігання у ризницю Собору.
Під час російсько-турецької війни 1877 – 1878 рр. будинок значився серед найбільших приватних будинків міста та був найнятий під розміщення одного з тилових госпіталів. Госпіталь знаходився у віданні п. Карцева.
У 1880-х рр. – будинок орендується міською владою для розміщення військ гарнізону.
10.1914 г. – майно В.Я. Абермет, як таке, що належить підданцю Германської імперії, було секвестровано.
11.1914 р. – розглядалася можливість розміщення у комплексі військового госпіталю, але відмовилися від цього через незручність приміщень.
З середини 1915 р. у комплексі було виділено приміщення для розміщення біженців з Західних губерній.

Адресна книга:

1897 р. – контори: В.Я. Абермет; кв.: Шемет А.І.
1900 р. – контори: В.Я. Абермет, Управління 53-ї резервної піхотної бригади та казарма її нижніх чинів.
1901 р. – контори: В.Я. Абермет; кв.: Крюгер Ф.А.
1904 р. – контори: В.Я. Абермет, Управління 53-ї резервної піхотної бригади та казарма її нижніх чинів.
1908 р. – контори: В.Я. Абермет, Катеринославське жандармське поліційне управління залізниць.
1909 р. – контори: В.Я. Абермет; кв.: Баташев М.М., Баташев С.М., Спіро А.Й., Черногубов Л.В.
1910 р. – контори: В.Я. Абермет, Управління 53-ї резервної піхотної бригади та казарма її нижніх чинів.
1911 р. – кв.: Дедіков Ф.П., Спіро А.Й.
1912 р. – контори: В.Я, Абермет; кв.: Спіро А.Й.
1913 р. – контори: В.Я. Абермет; кв.: Волинської Є.А.
1914 р. – Алексеєвський дитячий притулок; контори: В.Я. Абермет; кв.: Дедіков Ф.П.
1915 р. – Алексеєєвський дитячий притулок; кв.: Спіро А.Й.
1916 р. – інвалідний будинок ім. великої княгині Марії Павлівни.
1917 р. – інвалідний будинок ім. великої княгині Марії Павлівни.
1924 р. – кв.: Уманський, Фрідланд.
1930 р. – кв.: Брук А.Є., Гурвіц Д.Я., Островський П.Б., Розенштейн М.І., Храмов С.Д.
1931 р. – артіль «Нова Ера».
1938 р. – кв.: Горвіц Б.Я., Зеліксон І.Г., Островський П.Б., Фомін П.У., Фукс М.Є., Храмов С.Д.

Змінено: 2024-01-07
Підготовано: В. Старостін

Бібліографія::

Весь Екатеринослав на 1913 год. – Екатеринослав, 1912.
Весь Екатеринослав на 1914 год. – Екатеринослав, 1913.
Держархів Дніпропетровської області, ф. 132, оп. 1, спр. 2.
Екатеринославская земская газета. – 1916. – 16 сентября.
Журналы Екатеринославской городской думы за 1888 год. Май – август. – Екатеринослав, 1888.
Машуков В.Д. Воспоминаний (и примечания) старожилов о иконе «Плачущий Спаситель» // ЛЕУАК – Т.6.
Приднепровский край. – 1914. – 21 октября.
Приднепровье. Календарь-ежегодник на 1910 год. – Екатеринослав, 1909.
Протоколы заседаний Дамского Комитета общества попечения о больных и раненых воинах // Екатеринославские Епархиальные ведомости. – 1877. - № 12. – отдел официальный.
Путеводитель и каталог Южно-Русской областной выставки в Екатеринославе 1910 года / Подг. А. Авчинниковым. – Екатеринослав, 1910.
Путеводитель по Екатеринославской губернии и Донецкому бассейну на 1914 год. – Екатеринослав, 1913.
Список абонентів Дніпропетровських міських АТС на 1938 – 39 роки.
Список абонентів Дніпропетровської міської телефонної сітки на 1931/32 роки.
Список абонентов Екатеринославской городской телефонной сети. – Екатеринослав, 1924.
Список абонентов Екатеринославской правительственной телефонной сети на 1915 год. – Кременчуг, 1915.
Старостин В. Дом Абермет на Восресенской. Часть 1. Обретение святыни // Недвижимость в движении. – 2008. – 1 октября.
Старостин В. Дом Абермет на Восресенской. Часть 2. Консульство // Недвижимость в движении. – 2008. – 8 октября.

Ілюстрації:

Посилання:

Абермет Яков / Абермет Фридрих-Вильгельм Яковлевич / Абермет Вильгельм Яковлевич, техническая контора / Абермет Елизавета Ивановна / Алексеевский детский приют / Баташев Никита Михайлович / Баташев Сергей Никитич / Брук А.Е. / Волынская Е.А. / Воскресенська вулиця / Герболинский Иоанн Кузьмич / Германское вице-консульство / Горвиц Б.Я. / Деева Анна Игнатьевна / Деев Афанасий / Деев Иосиф Афанасьевич / Дедиков Феофан Павлович / Екатеринославское жандармское полицейское управление железных дорог / Зеликсон И.Г. / Карцев / Крюгер Федір Августович / Мариинский инвалидный дом / Нова Ера, производственная артель / Островский П.Б. / Плис Елиазар Романович / Поліційна частина 3-тя, № 200 / Поліційна частина 4-та, № 30 / Преображенский собор / Розенштейн М.И. / Спиро Антон Иосифович / Троицкая церковь / Уманський / Управление 53-й пехотной резервной бригады / Фомин П.У. / Фридланд / Фукс М.Е. / Храмов С.Д. / Черногубов Леандр Всеволодович / Шемет Анастасия Ивановна /