Воскресенська, 14

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск


Згідно планам міста першої половини ХІХ ст. територія садиби складається з ділянок з загальноміською адресацією: 3-тя поліцейська частина, № 234, 235, 236, 237. Ці номери ділянок використовувалися і в подальшому.
1860 р. – згадується під загальноміською адресою: 3-тя поліційна частина № 416.
У 1890-ті рр. надано поліційну адресу: Воскресенська (з 1923 р. – Ленінська) вулиця, 2.
1936 р. – адресу змінено на Ленінська (Леніна, з 2016 р. – Воскресенська) вулиця, 14.

Кінець 1850-х - початок 1860-х рр. – садибою володіє Г.І. Щербаков.
1873 (?) – 1887 рр. – садиба належить спадкоємцям Г.І. Щербакова.
17.04.1887 р. – катеринославським губернатором Д.М. Батюшковим розпочато справу щодо придбання МВС будинку спадкоємців Щербакова.
30.05.1887 р. – імператором Олександром ІІІ затверджено видатки на придбання будинку МВС.
1887 – 1917 рр. – належить МВС. Зазвичай вказується, як «Будинок МВС» або «Будинок Губернатора».
1913 р. – губернатором В.А. Колобовим розпочато справу щодо продажу садиби, придбання іншої садиби та побудові цілком нового комплексу губернаторського будинку. Садибу запропоновано продати міській владі.
1914 р. – Міська дума затвердила вірогідне придбання садиби у сумі виконаної оцінки. Продаж садиби було відкладено через початок війни.

1793 р. – на фіксаційному плані міста вказано вже забудовану садибу на розі сучасних Проспекта та Воскресенської вулиці, яка складалась з двох стандартних земельних ділянок.
- час формування садиби у складі чотирьох стандартних земельних ділянок невідомий, але не пізніше 1850-х рр.
На 1900 р. – площа садиби вказується у 2 058 сажнів.
Др. пол. 1940-х рр. – площа садиби незначно коригувалася під час побудови нового корпусу клубу.
1968 р. – територію садиби запропоновано використати для будівництва нового корпусу кінотеатру «Победа». Будівництво не розпочато.
Др.пол. 1970-х рр. – територію садиби включено до складу території відведеної під побудову корпусів Міськвиконкому (Д. Яворницького, 75).

1793 р. – в кордонах садиби вказано дві будівлі.
1850-ті рр. – на ділянці побудовано особняк на два поверхи з мезоніном. Фасади та інтер’єри отримали готичну стилізацію у дусі романтизму. Архітектор А.М. Достоєвський на початку 1860-х рр. оцінював особняк як «найгарніший, у той час, будинок у місті Катеринославі». Архітектор невідомий. Під час побудови особняка було організовано господарське подвір’я з в’їздом з Воскресенської вулиці. Вздовж Проспекту влаштовано великий сад.
03.1860 р. – майору Г. Щербакову дозволено виконати прибудову до мурованого флігелю та побудувати муровану огорожу.
1873 р. – будинок пропонується до продажу, разом із меблями за 60 000 рублів. Питання про його придбання розглядалося Губернським земством.
1887 р. – за проєктом, запропонованим губернатором Д.М. Батюшковим на садибі мали бути розміщені: квартира губернатора, канцелярія губернатора, губернське правління, архів губернського правління, губернська типографія, губернська креслярня, селянське присутствіє та статистичний комітет. Вартість проєкту оцінювалася у 125 000 рублів. На садибі знаходилися: двоповерховий мурований будинок з мезоніном та цінним внутрішнім опорядженням, муровані служби (кількість корпусів не вказано), господарче подвір’я, сад.
30.05.1887 р. – за затвердженим кошторисом на придбання та пристосування будинку розраховано: вартість садиби – 65 000 рублів; побудова нового мурованого двоповерхового корпусу для присутніх місць – 47 538 рублів 64 копійки; перебудова існуючого двоповерхового мурованого корпусу під архів – 7 123 рублі 20 копійок; на ремонт головного будинку – 2 977 рублів 88 копійок. Вірогідно що було виконано лише ремонт. В цілому проєкт реалізовано не було.
1896 р. – під час коронаційних заходів біля будинку губернатора, вперше в місті, було влаштовано електричну ілюмінацію: вензелі імператора та імператриці виконані з електричних лампочок.
1901 р. – побудовано одноповерховий службовий корпус для розміщення охорони губернатора по червоній лінії Воскресенської вулиці.
1909 р. – вартість садиби визначається у 200 000 рублів.
1914 р. – по оцінці будівель, виконаній архітекторами С.Ю. Харманським та Д.С. Скоробогатовим, на садибі розташовувались: головний будинок (оцінка 39 898 рублів 20 копійок), житловий флігель (оцінка 11 049 рублів 50 копійок), службовий флігель (оцінка 3 539 рублів 75 копійок), сараї (оцінка 3 703 рублі). Власне земельну ділянку оцінено у 349 904 рублі 20 копійок (170 рублів за кв.сажень). Загальна вартість садиби встановлена у 408 094 рублі 65 копійок. Губернатор визначив цю оцінку заниженою.
27.12.1917 р. – при обороні будівлі у мурованій огорожі з боку Проспекту були прорублені бійниці.
04.10.1921 р. – президія губвиконкому виділила на ремонтні роботи по «Селянському Палацу» 2 860 922 рублі (губком КП(б)У просив про виділення на ремонт 4 079 000 рублів).
1920-1930-ті рр. – на фасаді будинку закріплено чавунну табличку з текстом: «Року 1918-го в березні місяці в цьому будинку містився центральний виконавчий комітет Радянської України / ЦІКУ-к / Тут же містилась Губ. РАДА Сіл. САЛД. і Роб. Депутатів». Знято у 1941 р. Виявлено у 1965 р. при земляних роботах. Сучасне місце зберігання не встановлено.
1934 р. – під час перебудови під Палац піонерів фасади головного будинку пофарбовані у два кольори: білий та ніжно-рожевий.
До 07.11.1935 р. – мурована огорожа з боку Проспекту оформлена міськнаросвітою. Тема оформлення – турбота за дітей. Оформлення виконано з картин, фото, макетів та вітрин.
1938 – 1939 рр. – побудовано корпус капітального стрілецького тиру та при ньому флігель у 4 кімнати.
Др.пол.1930-х рр. – до головного корпусу добудовано двоповерховий корпус у п’ять осей по Проспекту. Фасади прибудови вирішено аналогічно фасадам корпусу.
08-09.1941 р. – основний корпус пошкоджено під час обстрілів.
01.1942 р. – розпочато ремонтні роботи по відновленню основного корпусу. Завершено до березня із функціями особняку.
1948 р. – при розробці проєкту відновлення Проспекту будинок Палацу піонерів запропоновано добудувати до трьох поверхів із збереженням «готичної» стилістики фасаду та добудовою башти у кутовій частині. Свідчень про розробці проєкту перебудови немає.
1950 р. – виконувалися роботи з ремонту приміщень та облаштуванню території.
1962 р. – розробляється проєкт добудови нового корпусу та реконструкції парку.
08.1964 р. – введення до експлуатації нового триповерхового корпусу.
1979 р. – корпус колишнього особняку поставлено на облік, як пам’ятку архітектури республіканського значення з охоронним № 1076.
Кін. 1970 – 1982 рр. – територію парку повністю передано під будівництво нового корпусу Міськвиконкому. Під час будівництва було розібрано прибудову другої половини 1930-х рр. до корпусу особняка. Особняк виведено із складу Палацу піонерів та починає використовуватись як адміністративна будівля.
1983 р. – старий корпус особняка повністю відселений. Розглядається декілька варіантів його використання. У тому числі, знесення будинку під розміщення додаткового корпусу Міськвиконкому.
Кін. 1980-х рр. – розробляються проєкти реконструкції особняка. Роботи практично не ведуться. Залишки оздоблення інтер’єрів за роки закинутості знищені практично повністю.
1990 р. – Палац піонерів переводиться до нового корпусу. Триповерховий корпус 1964 р. починає використовуватись як адміністративна будівля.
1998 р. – завершено відновлення особняка під розміщення відділення «Приватбанку». Загальна вартість виконаних банком робіт склала 1 200 000 доларів США.

1909 – 1910 рр. – вивезення нечистот виконувалося за рахунок міського бюджету. Вартість обслуговування будинку складала 1 600 рублів на рік. Від скарбниці місто отримувало компенсацію у 320 рублів.

06.05.1901 р. – у квартирі губернатора відбулися перші збори Катеринославського наукового товариства.
23.04.1917 р. – проведено установчі збори Центрального Катеринославського бюро місцевих профспілок.
02.05.1917 р. – під головуванням П. Орлова відбулися збори представників громадських організацій з питання про надання допомоги родинам солдат.
23.05.1917 р. – у «Будинку Рад» пройшли маніфестації інвалідів та евакуйованих солдат з вимогою ротацій, зняття пільг по мобілізації та монополії інвалідів на призначення до міліції. У якості трибуни використовувався балкон особняку.
26.12.1917 р. – з будівлі Поштамту було відкрито стрілянину по будинку Рад. У будинку в цей час знаходився загін у 20 осіб. Корпус був відрізаний від робочих районів міста і не мав стратегічного значення під час більшовистського повстання. Рішення щодо його оборони було прийнято лише для відволікання сил гайдамаків. Оборону очолив член президії Ради О.І. Новіков.
27.12.1917 р. – о 17.00. гарнізон Ради посилено загоном робітників у 50 осіб з заводів Гантке та «Сіріус» (командир С.А. Кошелев). Гарнізон розділено на п’ять груп (чотири у дії, одна у резерві).
27.12.1917 р. – у 18.00. прибула делегація Міської думи з метою розпочати перемовини щодо припинення боїв. Перемовини було зірвано через початок чергового бою.
27-28.12.1917 р. – за ніч відбулося чотири атаки на будинок Рад (21.00., 24.00., 03.00., 05.00.).
28.12.1917 р. – у другій половині дня від вокзалу прорвалися два кулеметних загони пітерських та московських червоногвардійців із броньовиком. Блокаду будинку Рад було знято і розпочато наступ на Поштамт.
28.12.1917 р. – відбулася нарада представників рад, червоногвардійців, військових частин, робочої дружини для опрацювання умов капітуляції Поштамту, оскільки гайдамаки погодилися на перемир’я.
04.04.1918 р. – тимчасовий отаман станції та міста І. Яценко провів нараду по створенню нових органів влади у відповідності з директивами Центральної Ради та Військового міністра.
06.05.1919 р. – з балкону губвиконкому виголосив промову К.Є. Ворошилов

Адресна книга:

1863 р. – кв.: Г.І. Щербаков, М.Д. Милорадович, великий князь Микола Олександрович.
1873 р. – Англійський клуб.
1884 р. – Англійський клуб.
1887 р. – Англійський клуб; кв.: Батюшков Д.М.
1890 р. – канцелярія губернатора; кв.: Батюшков Д.М., Шліппе В.К.
1893 р. – канцелярія губернатора; кв.: Шліппе В.К.
1894 р. – канцелярія губернатора; кв.: Мартинов Д.М.
1897 р. – канцелярія губернатора; кв.: Баторський О.О., Мартинов Д.М.
1898 р. – канцелярія губернатора; кв.: Баторський О.О.
1899 р. – канцелярія губернатора; кв.: Святополк-Мирський П.Д.
1900 р. – канцелярія губернатора; кв.: Келлер Ф.Е., Святополк-Мирський П.Д.
1901 р. – канцелярія губернатора, губернське з військового обов’язку присутствіє; кв.: Гаврилов М.І., Келлер Ф.Е.
1904 р. – канцелярія губернатора; кв.: Келлер Ф.Е., Нейдгарт О.Б.
1906 р. – канцелярія губернатора; кв.: Александровський С.В., Клінгенберг О.М., Нейдгарт О.Б.
1909 р. – канцелярія губернатора; кв.: Клінгенберг О.М., Шидловський К.М.
1910 р.- канцелярія губернатора; кв.: Шидловський К.М., Якунін В.В.
1911 р. – канцелярія губернатора; кв.: Якунін В.В.
1913 р. – канцелярія губернатора; кв.: Якунін В.В., Колобов В.А.
1914 г. – канцелярія губернатора; магазин прийому замовлення форм цивільного відомства; кв.: Якунін В.В., Колобов В.А.
1916 р. – канцелярія губернатора; кв.: Колобов В.А., Чернявский А.Г.
1917 р. – канцелярія губернатора (до 03), канцелярія тимчасового губернського комісара (17.03.), Рада робітничих депутатів (с 20.04), редакція «Известий Совета рабочих и солдатских депутатов», ініціативна група по створенню Центрального бюро профспілок, Товариство допомоги постраждалим за політичні переконання та їх родинам (05), молодіжна група «Москва» (08); кв.: Чернявский А.Г. (до 04).
1918 р. – Центральний виконавчий комітет Радянської України (03 – 03.04), Рада робітничих, селянських та солдатських депутатів (до 03.04), управління тимчасового отаману станції та міста (поч. 04)., германська військова комендатура (з 04).
1919 р. – Рада робітничих, селянських та солдатських депутатів (01-03), Губвиконком.
1920 р. – «Селянський палац».
1921 р. – «Селянський палац», губком КП(б)У.
1923 р. – губком КП(б)У
1926 р. – «Дом Просвещения».
1929 р. – Будинок вчених, Будинок працівників освіти, консультаційне довідкове бюро, кінний окружний резерв міліції; кв.: Леонюк Ф.П., Таранов А.М.
1931 р. – Будинок робітників освіти (БРО), Будинок наукових працівників; Семенов Б.А.
1932 р. – Дніпроміськкомунвідділ.
1934 р. – Міський дитячий палац культури, Піонерський сад ім. тов. Хатаєвича; контори: «Укрфотопресбюро» (облфілія)
1936 р. – Піонерський палац культури ім. т. Хатаєвича, Дніпропетровська фотоілюстративна фабрика; кв.: Лоткін Н.П., Дубинський С.С.
1937 р. – Палац піонерів та жовтенят, 2-й кавалерійський ескадрон Робітничо-селянської міліції.
1941 р .- Палац піонерів.
1942 р. – будинок приїжджих Шдатскомісаріату.
1947 р. – Палац Піонерів.
1965 р. – Палац піонерів та школярів ім. Зої Космодем’янської.
1971 р. – Палац Піонерів, методкабінет міського відділу народної освіти, Центральне конструкторське бюро місцевої промисловості УРСР, конструкторський відділ № 2.
1981 р. – Палац Піонерів ім. Зої Космодем’янської, ВНДІПІ Енергопром Українське відділення, Обласне об’єднання музичних ансамблів та дискотек.

2019-10-22
Підготовано: В.С. Старостін
Статтю підготовано за підтримки програми «Культурна столиця».

Бібліографія:

Адрес-календарь Екатеринославской губернии на 1917 год. – Екатеринослав, 1917.
Борщевский В. Вооруженное восстание в Екатеринославе (декабрь 1917 года) // Днепровская правда. – 1950. – 24 июня.
Борщевський В. Про що розповіла знахідка // За передову науку. – 1965. – 5 листопада. - № 29 / 535.
Бриккер В., Трало И. Улица Ленина // Днепровская правда. – 1964. – 13 декабря.
Весь Екатеринослав на 1902 год. – Екатеринослав, 1901.
Весь Екатеринослав на 1912 год. – Екатеринослав, 1911.
Весь Екатеринослав на 1915 год. – Екатеринослав, 1914.
Воспоминания А.М. Достоевского. Редакция Воспоминаний 1875 – 1895 г. Квартира 8-я // philology.petrsu.ru
Гавриленко М. Чудові перспективи. Дніпропетровськ сьогодні. – Д.: Дніпропетровське книжкове видавництво, 1962. – С. 111-130.
Держархів Дніпропетровської області, ф.р. 1, оп. 1, д. 347.
Держархів Дніпропетровської області, ф.р. 1, оп. 1, д. 453.
Держархів Дніпропетровської області, ф. 132, оп. 1, д. 1.
Держархів Дніпропетровської області, ф.р. 3005, оп. 1, д. 4.
Дніпропетровська газета. – 1941. – 18 листопада.
Дніпропетровська газета. – 1941. – 29 листопада.
Дніпропетровська газета. – 1942. – 21 січня.
Дніпропетровська газета. – 1942. – 8 березня.
Днепровская правда. – 1947. – 26 декабря.
Днепровская правда. – 1948. – 24 января.
Днепровская правда. – 1950. – 30 апреля.
Днепровская правда. – 1964. – 3 сентября.
Днепропетровск. Телефонный справочник. Служебные телефоны. – Д., 1981.
Екатеринослав. Настольная книга на 1923/24 гг. – Екатеринослав, 1924.
Екатеринославская земская газета. – 1917. – 17 марта. - № 24.
Екатеринославские губернские ведомости. – 1884. – 17 марта.
Екатеринославское научное общество. Май-июнь 1901 – Екатеринослав, 1901.
Екатеринославское научное общество. – Год 2-й. - № 1, 2, 3, 4. – Екатеринослав, 1902.
Звезда. – 1919. – 25 марта. - № 12/53.
Звезда. – 1926. – 18 февраля.
Звезда. Вечерняя газета– 1939. – 4 января.
Зоря. – 1934. – 5 мая.
Зоря. – 1936. – 3 января.
Известия Екатеринославского городского общественного самоуправления. – 1909. – 1 июля. - № 13.
Известия Екатеринославского городского общественного самоуправления. –1914. – 15 января. - № 2.
Історія міста Дніпропетровська / За наук. ред. А.Г. Болебруха. – Д.: Грані, 2006.
Лазебник В.И. Неизвестная Екатеринославщина. – Д., 2012.
Машуков В.Д. Воспоминания о городе Екатеринославе (1886-1910 годы) – Екатеринослав, 1910.
Молот. – 1918. – 17 апреля.
Постановления чрезвычайного Екатеринославского губернского земского собрания 17 – 18 апреля 1873 года. – Екатеринослав, 1873.
Приднепровский край. – 1917. – 2 апреля.
Приднепровский край. – 1917. – 18 апреля (1 мая).
Приднепровский край. – 1917. – 22 апреля (3 мая).
Приднепровский край. – 1917. – 23 апреля (4 мая).
Приднепровский край. – 1917. – 25 апреля. (6 мая).
Приднепровский край. – 1917. – 2 (15) мая.
Приднепровский край. – 1917. – 18 (31) мая.
Приднепровский край. – 1917. – 24 мая.
Рашев П. Климент Ефремович в Екатеринославе // Днепровская правда. – 1941. – 4 февраля. - № 28 / 924.
Список абонентів Дніпропетровських міських АТС на 1937 рік.
Список абонентів Дніпропетровських міських АТС на 1938 – 39 роки.
Список абонентів Дніпропетровської міської телефонної сітки на 1929/30 роки
Список абонентів Дніпропетровської міської телефонної сітки на 1931/32 роки.
Список абонентов Днепропетровской городской телефонной сети на 1965 год. – Д., 1965.
Список абонентов Днепропетровской городской телефонной сети. – Д., 1971.
Стальная магистраль. – 1935. – 21 октября.
Шатров М. С вершины полувека. – Д., 1967.
Южная заря. – 1910. – 11 мая.

Іллюстрації:

Посилання:

Александровский Сергей Васильевич / Английский клуб / Баторский Александр Александрович / Батюшков Дмитрий Николаевич / Воскресенська вулиця / Ворошилов Климент Ефремович / Гаврилов Николай Иванович / Германская военная комендатура / Декабрьское вооруженное восстание 1917 года / Дворец Пионеров / Дмитра Яворницького проспект, 62 / Дмитра Яворницького проспект, 75 / Днепропетровская фотоиллюстративная фабрика / Днепропетровское областное объединение музыкальных ансамблей и дискотек / Дніпровський міський виконавчий комітет / Дом приезжих Штадскомиссариата / Дом Просвещения / Дом работников образования, клуб / Дом Учёных, клуб / Дубинский С.С. / Екатеринославский губернский исполнительный комитет / Екатеринославский губернский комитет КП(б)У / Екатеринославский губернский комиссариат / Екатеринославский губернский совет рабочих, крестьянских и солдатских депутатов / Екатеринославское губернское по воинской повинности присутствие / Екатеринославское научное общество / Известия Совета рабочих и солдатских депутатов, редакция / Кавалерийский эскадрон милиции 2-й / Канцелярия Екатеринославского губернатора / Келлер Фёдор Эдуардович, граф / Клингенберг Александр Михайлович / Колобов Владимир Арсеньевич / Конный окружной резерв милиции / Консультационное справочное бюро / Кошелев С.А. / Красногвардейские отряды АНД / Крестьянский Дворец / Иллюминация / Леонюк Ф.П. / Лоткин Н.П. / Магазин приема заказов форм гражданского ведомства / Мартынов Дмитрий Николаевич / Милорадович Николай Дмитриевич / Москва, молодёжная группа / Нейдгарт Алексей Борисович / Николай Александрович, великий князь / Новиков А.И. (общественный деятель) / Общество помощи пострадавшим за политические убеждения и их семьям / Пионерский парк / Победа, кинотеатр / Полицейская часть 3-я, № 234 / Полицейская часть 3-я, № 235 / Полицейская часть 3-я, № 236 / Полицейская часть 3-я, № 237 / Полицейская часть 3-я, № 416 / Романтизм / Рохлиной А. дом / Святополк-Мирский Петр Дмитриевич, князь / Семенов Б.А. / Таранов А.М. / Укрфотопресбюро, областной филиал / Управление временного атамана станции и города / Чернявский Андрей Гаврилович / Центральное Екатеринославское бюро местных профсоюзов / Центральное конструкторское бюро местной промышленности УССР / Центральный исполнительный комитет Советов Украины / Шидловский Константин Михайлович / Шлиппе Владимир Карлович / Щербаков Григорий Иванович / Энергопром ВНИИПИ, Украинское отделение / Якунин Владимир Васильевич / Яценко И. /