Альбицький Василь Іванович

Материал из Днепровская городская энциклопедии
Перейти к: навигация, поиск

(19.03.1850, с. Заколпьє, Меліковського повіту, Володимирської губернії– 1926, м. Запоріжжя (?))

Син священика.
Інженер-технолог, професор.
1860 р. – вступив до Володимирського духовного училища, але з початком занять, по економічним причинам, його забрали з училища. Навчався у сільського дяка. Отримуючи домашню освіту, він здавав перехідні екзамени та переводився з класу до класу.
- поступив до Володимирської духовної семінарії. Закінчив навчання після 4-го класу.
- рік працював приватним вчителем у родині, що проживала на Мальцовських заводах та паралельно готувався до вступу у Технологічний інститут у м. Санкт-Петербурзі.
1871 р. – поступив на навчання у Санкт-Петербурзький Технологічний інститут. З 1872 р. переведений у казенні стипендіати.
1877 р. – з відзнакою закінчив Технологічний інститут із званням інженер-технолог. Прізвище занесено на мармурову дошку у актовій залі інституту.
1877 р. – залишився при Технологічному інституті, як стипендіат для підготовки до професури по кафедрі прикладної механіки.
1878 р. – обраний та затверджений на посаді викладача креслення Технологічного інституту.
1878 р. – отримав відрядження на Всесвітню виставку у Парижі. 1879 р. – призначений на посаду репетитора по чистій математиці у Технологічному інституті.
1882 р. – захистив дисертацію та затверджений у вченому ступені кандидата фізико-математичних наук.
1886 р. – читає курс лекцій по графічній статиці у Технологічному інституті.
09.08.1886 р. – затверджений у званні професора механіки кафедри прикладної математики Харківського технологічного інституту.
1893 – 1896 рр. – у якості приват-доценту читав лекції по практичній механиці у Харківському університеті.
1903 р. – обраний у правління Харківського відділу Русського зібрання. За діяльність у цьому монархічному товаристві неодноразово був підданий бойкотам із боку ліберального студентства.
1909 – 1911 рр. – займає посаду завідуючого гідравлічною лабораторією Харківського технологічного інституту.
На 1926 р. – займає посаду консультанту Дніпрельстану.

1903 – 1905 рр. – керував побудовою турбінних установок у Волинській та Харківській губерніях, на річці Дон у маєтку Харченка.
1907 р. – входив до складу російської делегації на міжнародних перемовинах з Норвегією з питання щодо передачі в оренду водяної сили одного з водоспадів р. Пази.
1907 р. – подав до МВС доповідь «Покращення та пожвавлення російських рік, як громадські продовольчі роботи».
1908 р. – керує роботами по реалізації двох своїх проєктів для маєтків графа Л.І. Воронцова-Дашкова у Саратовській та Волинській губерніях.
1909 р. – розробив доповідь «Щодо підняття рівня Азовського моря шляхом влаштування у Керченській протоці шлюзової греблі».

Автор кількох теоретичних робіт по механіке.

Кінець ХІХ ст. – облаштував електротурбіну на Кодацькому порозі р. Дніпро для обслуговування Чаплинської економії графа Л.І. Воронцова-Дашкова.

Січень 2011.
Змінено: 2021-04-18
Підготовано: В. Старостін
Підготовано за сприяння Науково-технічної бібліотеки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».

Бібліографія:

Энциклопедический словарь «Брокгауз и Ефрон». – Дополнительный том 1. – С.-Пб., 1905.
Каплин А. Правые организации г. Харькова (1902 – 1917 гг.). Краткий очерк истории // www.rusk.ru
Коллекция автографов известных учёных на книгах из фонда Научно-технической библиотеки Национального технического университета «Харьковский политехнический институт». – Вып. 1. – Автографы дарителей библиотеки из фондов редких изданий.
Library.kpi.kharkov.ua
По Екатерининской железной дороге. Выпуск I. – Екатеринослав, Товарищество «Печатня С.П.Яковлева», 1903.
Физико-математический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805 – 1905) / Под ред.проф.И.П. Осипова и проф. Д.И.Багалея.Репр.изд. – Вступ.ст.Т.Г. Павловой. – Х., 2008.

Посилання:

Воронцов-Дашков Ларіон Іванович, граф / Кодацький поріг / Чаплинська економія / Чаплинська електростанція /